Справа № 822/4175/14
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
14 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю секретаря судового засідання: Швець А.І.
за участю представників сторін:
представників відповідача - Купчишиної О.О., Лабчука Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ПАТ "Фідобанк" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови ,
02.10.2014 року позивач - ПАТ "Фідобанк" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області перебувало виконавче провадження № 40100970 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 2065 від 30.09.2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ПАТ ''Хмельницький цукровий завод" для задоволення вимог ПУАТ "Фідобанк" в сумі 9273849,87 грн.
До відділу примусового виконання рішень було пред'явлено протокол позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ ''Хмельницький цукровий завод" про припинення діяльності ПАТ ''Хмельницький цукровий завод" та копію витягу ЄДРЮОФОП про реєстрацію ліквідації юридичної особи в порядку встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Зазначена інформація також підтверджувалась даними Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр". Таким чином, було прийнято підприємством рішення про самоліквідацію.
Враховуючи викладене, державним виконавцем 11.09.2014 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 40100970. Виконавчий документ направлено до ліквідаційної комісії ПАТ "Хмельницький цукровий завод".
На думку позивача вище вказана постанова державного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню, що стало причиною звернення з адміністративним позовом до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про виконавчу службу ", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб ), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання в добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (далі - Закону №606) з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 5 Закону № 606 на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи передбачено ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", частиною 2 якої передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
В судовому засіданні колегією суду було оглянуто матеріали виконавчого провадження, згідно яких 11.08.2014 року на адресу управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області від голови ліквідаційної комісії ПАТ "Хмельницький цукровий завод" надійшов лист. Відповідно до даного листа державному виконавцю пропонувалось надіслати всі виконавчі документи до ліквідатора з метою вирішення питання про подальший порядок виконання виконавчих документів у встановленому законом порядку в процедурі ліквідації ПАТ "Хмельницький цукровий завод" та відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, відповідачу було надано копію протоколу № 1/2014 від 21 липня 2014 року позачергових загальних зборів ПАТ "Хмельницький цукровий завод" та копію витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.07.2014 року, згідно яких ПАТ "Хмельницький цукровий завод" ліквідовано.
Відповідач, отримавши вище вказані відомості, керуючись ст. 67 Закону № 606 виконав заявлені вимоги ліквідатора та 12.09.2014 року передав виконавчі документи ліквідатору, про що свідчить напис на листі від 12.09.2014 року № 3658.
Аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що дії державного виконавця відповідали нормам чинного законодавства.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови в мотивувальній частині помилково зазначив, що рішення прийняте на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки описані відповідачем мотиви оскаржуваної постанови відповідають нормам чинного законодавства.
Таким чином, рішення прийняте державним виконавцем є правомірним в мотивувальній частині, а помилкове зазначення невідповідної норми не свідчить про його протиправність та не дає підстав для його скасування.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець прийняв необгрунтоване рішення, оскільки відсутнє рішення господарського суду про визнання ПАТ "Хмельницький цукровий завод" банкрутом, є помилковим, з огляду на те, що оскаржувана постанова прийнята з інших мотивів, які не потребують визнання юридичної особи банкрутом.
Окрім цього, суд першої інстанції помилково посилається на пропуск строку надіслання оскаржуваної постанови позивачу, як на підставу для скасування рішення, оскільки це не є підставою для визнання рішення протиправним.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року скасувати .
Винести нову постанову, якою у задоволенні позову ПАТ "Фідобанк" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Полотнянко Ю.П.