15 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-4660/11
Головуючий 1-ї інст. - Агєєва Л.І. Категорія № 10.3.1
Коллегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Яковлева Ю.В.
суддів - Вербицька Н. В. Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головне Управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2011 року року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",
11.04.2011 року позивач звернувся до суду про задоволення своїх позовних вимог, з урахуванням уточнення, за період: з 01.01.2008 року по 01.06.2011 року.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва позовні вимоги задоволені за період з 01.01.2011 року по 19.06.2011 року.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення, у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно змісту ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин. При цьому ч. 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Тобто, в розумінні КАСУ порушення прав свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин може бути допущено з боку суб'єкта владних повноважень у вигляді будь-яких прийнятих рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності. Відповідно під час розгляду спору суд може надати оцінку тим рішенням, діям чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які вже були прийняті, вчинені чи допущені на момент виникнення спору. Таким чином, КАСУ не передбачає можливості зобов'язати відповідача вчиняти у майбутньому певні дії, виходячи тільки з теоретичної можливості допущення ним в подальшому порушення прав, свобод та інтересів позивача.
За умови сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, надана правова оцінка є обов'язковою для врахування відповідачем при виконанні ним своїх повноважень по відношенню до Позивача. Відповідно, такий перерахунок має здійснюватись на постійній основі, за умови виникнення обставин, що його зумовлять та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, без обмеження терміну або строку його проведення.
До такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним судом України в постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 в №21-53а13, які згідно ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для інших судів. В цих постановах зазначено, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеної позиції Верховного суду України, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме визначення обов'язку проведення перерахунку належного йому щомісячного грошового утримання з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.
Враховуючи наведене, а також необхідність застосування до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 99 КАС України щодо 6-ти місячного строку звернення до суду, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у період з 11.10.2010 року.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити перерахунок та підвищити пенсію ОСОБА_4 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 11.10.2010 року, з врахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Яковлев Ю.В.
Судді(підпис) (підпис) Вербицька Н. В. Коваль М.П.