04 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Панкова М.В. Суддів ІсаєваГ.А.
Белинчук Т.Г. при секретарі Волковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом КП«Житловик-2" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 11 серпня 2006 року,
КП «Житловик-2" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана квартира знаходиться у комунальній власності Євпаторійської міської ради і перебуває на балансі позивача. Відповідачки самовільно зайняли спірне приміщення і добровільно відмовляються його звільнити. Крім того, вони прорубали стіну між квартирами №9 та №9а у вищевказаному будинку7 та заклали зовнішній вхід у квартиру №9а.
Позовні вимоги просять задовольнити на підставі ст.. 109 ЖК України та ст.. 391 ЦК України.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 11.08.2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселені з квартири АДРЕСА_1. Суд зобов'язав ОСОБА_1, ОСОБА_2 за власний рахунок відновити вхід до квартири АДРЕСА_1, та закласти прохід між квартирами №9 та №9а..
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та ОСОБА_2, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню.
Судом встановлено, що у комунальній власності Євпаторійської міської ради та на балансі КП «Житловик-2" знаходяться квартири №9 та АДРЕСА_1. Наймачем квартири №9 -являється ОСОБА_1, а наймачем квартири №9а- ОСОБА_4. В 1992 році ОСОБА_4 помер і з цього часу спірна квартира №9а нікому не надавалась, але в неї вселились відповідачки по справі і користуються нею.
Задовольняючи позовні вимоги КП «Житловик-2" і виселяючи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною умовою вселення у жиле приміщення є ордер,
Справа№22- ц- 7049 /2006 року
який може бути виданий місцевими органами влади, а оскільки у ОСОБА_1 відсутній такий ордер і право на спірну квартиру, тому вона разом із сім'єю підлягає виселенню з займаного жилого приміщення без надання іншого.
Зобов'язуючи ОСОБА_1, і ОСОБА_2 відновити прохід до квартири АДРЕСА_1 та закласти прохід між квартирами №9а та №9, суд першої інстанції виходив з вимог ст.. 391 ЦК України, так як квартири №9 та №9а є різними і на кожну з них відкриті особисті рахунки на окремого наймача, а ОСОБА_1, яка протягом тривалого часу користується двома квартирами, самостійно заложила зовнішній вхід до квартири №9а і зробила прохід між цими квартирами,
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає їх правильними та обґрунтованими і не знаходить правових підстав для скасування рішення суду, яке ухвалено судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія не погоджується з доводами ОСОБА_2, що позивачем не надано доказів, що спірне приміщення відповідачки займають без законних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що квартири №9a і №9 є самостійними, ізольованими з окремими входами.
На квартиру яку займає відповідачка з сім'єю з нею укладений договір і на неї є особистий рахунок. Це двокімнатна квартира загальною площею 46, б кв.м.
Квартира №9а розташована рядом з квартирою №9 і також має окремий вхід. Договір найма на цю квартиру був укладений з ОСОБА_4 і відповідачка до цієї квартири не має ніякого відношення.
Експлікація цих квартир надана з БТІ і підтверджує висновки суду першої інстанції.
Інші доводи ОСОБА_2 викладені в скарзі не спростовують висновків суду, тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 11 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.