27 листопада 2006 року колеш суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Пайкова М.В. Суддів Іеаєва Г.А.
Белинчук Т.Г. при секретарі Волковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 08 червня 2006 року,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2005 році позивачі почали ремонт веранди своєї квартири і у травні цього ж року закінчили його. ОСОБА_3, будучи незгодним з цим, 15.05.2005 року зайшов до них з сокирою, став оскорбляти їх нецензурною лайкою, погрожувати фізичною разправою і пошкодив їх майно, а саме будівельні матеріали, які були використовувані під час ремонту. Пробив наскрізь стіну веранди, чим завдав їм матеріальні збитки на 4 441 грн. 92 коп., а також моральну шкоду на 10 000 грн., так як був змінений постійний уклад їх життя, вони нервували та переживали.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 08.06,2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальна шкода 4 442 грн., судові витрати 60 грн., а всього 4 502 грн. суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 моральну шкоду по 1000 грн. кожній.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія вважає, що рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди треба залишити без зміни, зменшив стягнення моральної шкоди до 500 грн. кожній.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 являються співвласниками будинку АДРЕСА_1. В квартирі №3 на другому поверсі проживає ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в квартирі №1 на першому поверсі проживає ОСОБА_3 В 2005 році в зв'язку з тим, що веранда до квартири ОСОБА_1 прийшла в непридатний стан, вони відремонтували її.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції керувався ст.. 1166 ЦК України і встановив, що ОСОБА_3 15.05.2005 року не погодившись з проведеним позивачкою ремонтом, прийшов до них і пошкодив відремонтовану стіну веранди, чим завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду на
Справа№22- ц-6034 /2006 року
4 441 грн. 92 коп., яка складається з вартості будівельних матеріалів 595 грн. 52 коп., вартості доставки цих матеріалів із м.Харьків - 1650 грн., вартості демонтажу робіт по поновленню - 2 196 грн. 40 коп., що підтверджується копією комерційної пропозиції, списком, копіями квитанцій.
Відмовляючи в задоволені позову про стягнення на користь позивачок коштів витрачених ними на лікування на суму 124 грн., суд першої інстанції порахував, що ці вимоги ними не доказані.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія, вважає їх правильними і обґрунтованими.
Стягуючи на користь ОСОБА_1 моральну шкоду по 1000 грн. кожній, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача для позивачок наступили негативні наслідки, оскільки було пошкоджено їх майно, був порушений постійний уклад їх життя, але колегія вважає можливим зменшити стягнуту моральну шкоду до 500 грн. кожній із ОСОБА_1, вважаючи цю суму достатньою компенсацією для стягнення на їх користь моральної шкоди.
В інший частині суд першої інстанції дав належну оцінку всім доказам і обставинам справи і ухвалив законне рішення без порушення норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 08 червня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 моральної шкоди з 1000 грн. до 500 грн. кожній.
В інший частині рішення залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.