18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Панкова М.В. Суддів Ісаєва Г.А.
Белинчук Т.Г. при секретарі Бахтагарєєвій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку квартири но зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частку квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 08 вересня 2006 року,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в сумі 35 368 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 1/4 частка вказаної квартири належить їй в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Відповідачка ОСОБА_2 є власником 1/2 частки тієї ж квартири. Таким чином, їй і відповідачці квартира належить на праві спільної часткової власності. Квартира однокімнатна, її розподіл технічно неможливий, а між ними виник спір про порядок користування нею та володіння, а тому вона згідно з діючим законодавством має право на отримання від відповідачки грошової компенсації вартості її частки у вказаній квартирі.
ОСОБА_2 звернулась до суду з. зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.11.2004 року ОСОБА_1 на 1/4 частку вказаної спірної квартири та про визнання за нею права власності на вказану частку квартири.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в порушення діючого законодавства 26.11.2004 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку спірної квартири, оскільки ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини поза межами передбачених законом строку.
Рішенням Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 08.09.2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 35 368 грн. грошової компенсації вартості 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, 60 грн. 75 коп. сплаченого судового збору, а всього 35 428 грн. 75 коп.
Суд відмовив в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання права власності на частку квартири.
Справа№22- ц- 7541 /2006 року
Головуючий першої Інстанції Козленке В.В.
Доповідач Панков MB.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, вважаючи, що воно ухвалено в порушення норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія вважає, що рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Визнаваючи право за ОСОБА_1 на 1/4 частку спадкового майна залишеного після смерті її матері ОСОБА_3, суд виходив з того, що їй в установленому законом порядку 26.11.2004 року видано свідоцтво про право на спадщину, а згідно з законом позивачка має право на виділення частки свого майна через сплату вартості частки належної їй квартири.
Суд першої інстанції не знайшов правових підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину виданого ОСОБА_1 26.11.2004 року.
З такими висновками колегія не погоджується зі слідуючих підстав.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ухвалою Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 21.10.2005 року визнана мирова угода, яка укладена ОСОБА_2 і ОСОБА_4.
Згідно цієї угоди право власності на частину спірної квартири визнано за ОСОБА_2 і названа ухвала є правовстановчим документом який також свідчить про право власності ОСОБА_2 на квартиру.
Суду першої інстанції слід було дати належну оцінку ухвалі від 21.10.2005 року, залучив в якості третьої особи ОСОБА_4.
Оскільки ця ухвала також стосується інтересів ОСОБА_1 і вона приймалась в той час коли ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину від 31.12.2004 року також являлась власником спірної частки квартири, суду першої інстанції слід було з'ясувати чи була вона залучена до цієї справи, оскільки спір між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зачипає її інтереси в спадковому майні.
Якщо вона не була залучена до справи необхідно було дати їй можливість згідно зі ст.. 13 ЦПК України оскаржити мирову угоду від 21.10.2005 року.
На думку колегії підлягають оцінці обставини пов'язані, з находженням ощадної книжки у ОСОБА_1 на підставі якої їй видано свідоцтво про спадщину.
Це питання виникає з того, що ощадна книжка з компенсаційним вкладом була пред'явлена нотаріусу ОСОБА_1 в 2004 році через вісім років після смерті спадкоємця і суд не з'ясував, що перешкоджало позивачці звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк після смерті ОСОБА_3.
Всі ці недоліки свідчать про порушення судом першої інстанції п. п. 4,5 ст. 311 ЦПК України, що є підставою для скасування ухваленого рішення.
Керуючись пунктами 4, 5 ст. 311, ст. ст. 303, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 08 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.