Справа № 755/29249/14-к
іменем України
"25" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
При секретарі ОСОБА_1
За участю прокурора ОСОБА_2
Обвинуваченого ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального № 12014100040011988 від « 11» вересня 2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, українця, громадянина України, середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованоного за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, суд
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 ,10.09.2014 року приблизно о 18 годині 45 хвилин зайшов до магазину «Сільпо», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 8.
Перебуваючи в залі магазину у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, побачив дві упаковки кави «Якобс», закупівельна вартість яких становить 177 гривень 76 копійок.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , взявши дані упаковки з кавою та поклав до свого пакету, та пішов на вихід з даного магазину.
Після цього, ОСОБА_3 , не маючи наміру розрахуватись за вищевказаний товар, пройшов через касову зону, де не розрахувався за нього та направився до виходу з магазину, виконавши усі необхідні дії, які він вважав за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході з даного магазину його злочинні дії припинив охоронець магазину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, розкаявся та підтвердив час, місце та матеріальні збитки.
Також ОСОБА_3 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як він повністю погоджується з обставинами скоєння ним злочину встановленим, як на досудовому слідстві, так і в суді.
Показання ОСОБА_3 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_3 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від волі винного.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, розкаялася в скоєному, сприяв розслідуванню в ході досудового слідства та в суді, що є пом'якшуючою обставиною по справі, його характеристику, не одружений, в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості.
Також судом враховано, що ОСОБА_3 скоїв замах на злочин середньої тяжкості.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і міра покарання може бути не пов'язана з позбавленням волі, а у вигляді штрафу.
Речові докази підлягають поверненню власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366- 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов'язання, до набарання вироку законної сили - залишити без змін.
Речові докази по справі, а саме: дві упаковки кави «Якобс» шк. 7622300676584 вагою 230 г. - повернути власнику ТОВ «Фозі Фуд».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: