іменем України
"11" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
Обвинуваченої ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального № 12014100040010129 від 05.08.2014 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кіровоград, українка, громадянка України, з середньо-технічною освітою, не одружена, має на утриманні неповнолітніх дітей 2000 року народження та 2010 року народження, не працююча, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 27.12.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2, ст.. 15 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 71 КК України, приєднано за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.04.2011 року з остаточною мірою покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 12.06.2014 року згідно ст. 7 ЗУ “Про амністію” звільнилась з місць позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, суд
Судом визнано доведеним, що 05.08.2014 року приблизно о 13-40 годин зайшла до магазину «Фуршет», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4 в ТЦ «Комод».
Перебуваючи в залі магазину у неї виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, побачила пляшку горілки «ВеІuga», закупівельна вартість якої становить 254 грн. 80 коп.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , не маючи наміру розрахуватись за вищевказаний товар, пройшла через касову зону, де не розрахувавшись за нього та направилась до виходу з магазину, виконавши усі необхідні дії, які вона вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як при виході з даного магазину її злочинні дії припинив охоронець магазину.
Всього, ОСОБА_4 , намагалась викрасти горілки «ВеІuga», закупівельна вартість якої становить 254 грн. 80 коп., що належить магазину «Фуршет».
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнавла у повному обсязі, розкаялася та підтвердила час, місце, обставини скоєння злочину та суму завданих збитків.
Також ОСОБА_4 просила суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як вона повністю погоджується з обставинами скоєння нею злочину встановленим, як на досудовому слідстві, так і в суді.
Показання ОСОБА_4 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченею не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_4 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями повторно вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), однак свій злочинний умисел до кінця довести не змогла з причин, що не залежали від її волі винної.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної.
Суд приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала повністю, розкаялася в скоєному, сприяла розслідуванню в ході досудового слідства та в суді, що є пом”якшуючою обставиною по справі, її характеристику, не одружена, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження.
Також судом враховано, що ОСОБА_4 вчинила замах на злочин середньої тяжкості, що є обтяжуючою обставиною по справі, обставини скоєння злочину.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства і міра покарання може бути не пов'язана з позбавленням волі, а із застосуванням до нього ст.ст. 79, 76 КК України, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.
Речові докази повернути власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366- 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік шість місяців, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.
Речові докази, а саме: горілка «ВеІuga» - повернути ДП «Рітейл Центр».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: