Справа № 522/12177/14-к
провадження по справі № 1-кп/522\754/14
про відмову у затвердженні угоди
25 грудня 2014 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю перекладачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт із додатками, який надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, в кримінальному провадженні № 22014160000000041 від 19.02.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Ліванської Республіки, уродженця м. Аль-Куах Ліванської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Сирійської Арабської Республіки, уродженця м. Дейр-Ез-Зор Сирійської Арабської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -
02.07.2014 року до Приморського районного суду м. Одеси з прокуратури Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014160000000041 від 19.02.2014 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, 355 КК України та Фаннуш ОСОБА_10 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбачених за ч. 3 ст. 358 КК України, та угоди про визнання винуватості, які були укладені між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до обвинувального акту від 19.02.2014 року, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.02.2014 року ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, за матеріальну винагороду у розмірі 14 250 гривень, запропонував громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконно переправити його через державний кордон України до країн Євросоюзу з використанням підробленого паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
15.04.2014 року в м. Одесі ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_13 ксерокопію його справжнього паспорту громадянина Сирійської Арабської Республіки та дві фотокартки необхідного розміру з метою виготовлення підробленого паспорту громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними ОСОБА_14 .
16.04.2014 року в м. Одесі ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 5000 гривень як першу частину винагороди за незаконне переправлення його через державний кордон України та виготовлення підробленого паспорту.
Після цього, реалізуючі свій злочинний план з незаконного переправлення особи через державний кордон України та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, ОСОБА_8 передав вищевказані фотокартки та ксерокопію громадянину Сирійської Арабської Республіки Фаннуш ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вступив у попередню змову з метою підроблення офіційного документу - посвідчення загальнодержавного користування і призначення, а саме паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім'я громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_14 та візи Республіки Вірменія на його ж ім'я.
23.04.2014 року в кафе «Merry Berry», за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського 42, ОСОБА_8 отримав' від ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 8750 гривень як другу частину винагороди за незаконне переправлення його через державний кордон України та підроблення паспорту. Після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_8 особисто визначив ймовірний маршрут незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України до Європи літаком сполученням Одеса-Берлін-Стамбул, а також обіцяв сприяти у безперешкодному проходженні паспортного контролю в аеропорту м. Одеси.
06.05.2014 року ОСОБА_8 , попередньо отримавши від ОСОБА_9 підроблену першу інформаційну сторінку паспорту громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними ОСОБА_14 та вірменську візу на його ж ім'я, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , власноруч вирізав оригінальну сторінку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 з анкетними даними ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та замість неї вклеїв завідомо підроблену першу інформаційну сторінку з анкетними даними ОСОБА_14 , фотокартку ОСОБА_14 та вірменську візу № НОМЕР_2 на його ж ім'я.
07.05.2014 року ОСОБА_8 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за адресою: АДРЕСА_3 , виконуючи свій злочинний намір з організації незаконного переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України, передав останньому паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 на установчі дані останнього, за що отримав останню частину грошових коштів у розмірі 500 гривень. При цьому, ОСОБА_8 дав вказівки та поради ОСОБА_12 щодо способу перетинання державного кордону України, а саме через «VIP» зал Міжнародного аеропорту Одеси та проінструктував останнього щодо обставин використання завідомо підробленого паспортного документу для безперешкодного перетину державного кордону України.
Згідно з висновком експерта зонального експертного сектору Управління СБ України в Одеській області № 113 від 18.06.2014, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14 серія НОМЕР_1 містить ознаки часткового підроблення у вигляді видалення машинозчитувального аркуша з первинними даними справжнього власника паспорту та вклеєння на передній форзац паспорту аркушу із фотокарткою та установчими даними ОСОБА_14 . Вірменська віза № НОМЕР_2 , яка знаходиться в паспорті серії НОМЕР_1 , не відповідає встановленому зразку та виготовлена за допомогою знакосинтезуючого пристрою по типу краплинно - струйного принтера.
Крім того, в період з лютого по квітень 2014 року, точної дати розслідуванням не встановлено, на території м. Одеси ОСОБА_8 вступив у попередню змову з громадянином Сирійської Арабської Республіки Фаннуш ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою підроблення офіційного документу - посвідчення загальнодержавного користування і призначення, а саме паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім'я громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та візи Республіки Вірменія на його ж ім'я.
У квітні 2014 року в м. Одесі ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 ксерокопію справжнього паспорту громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_14 з метою підроблення першої інформаційної сторінки паспорту громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними ОСОБА_14 та візи Республіки Вірменія на його ж ім'я. В подальшому ОСОБА_8 надав ОСОБА_9 у якості зразка справжній паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я своєї дружини - ОСОБА_17 .
Після отримання зазначених документів ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді порушення встановленого законодавством порядку обігу документів, за допомогою ноутбуку та багатофункціонального пристрою (принтеру зі сканером) підробив першу інформаційну сторінку паспорту громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними ОСОБА_14 та візу Республіки Вірменія з анкетними даними ОСОБА_14 .
06.05.2014 року в м. Одеса ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 завідомо підроблену першу інформаційну сторінку паспорту громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними ОСОБА_14 та візу Республіки Вірменія з анкетними даними ОСОБА_14 . У цей же день ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді порушення встановленого законодавством порядку обігу документів, власноруч вклеїв їх до дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , який належить громадянці України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
07.05.2014 року ОСОБА_8 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського 42, передав ОСОБА_19 завідомо підроблений паспорт громадянина України для виїзду за кордон з анкетними даними останнього.
Згідно з висновком експерта зонального експертного сектору Управління СБ України в Одеській області № 113 від 18.06.2014, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14 серія НОМЕР_1 містить ознаки часткового підроблення у вигляді видалення машинозчитувального аркуша з первинними даними справжнього власника паспорту та вклеєння на передній форзац паспорту аркушу із фотокарткою та установчими даними ОСОБА_14 . Вірменська віза № НОМЕР_2 , яка знаходиться в паспорті серії НОМЕР_1 , не відповідає встановленому зразку та виготовлена за допомогою знакосинтезуючого пристрою по типу краплинно - струйного принтера.
27 червня 2014 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_8 та Мохамад, ОСОБА_9 заобвинувальним актом стосовно обвинувачених укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, ОСОБА_20 , ОСОБА_9 беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, та зобов'язалися сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинених ними кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, угода не є обов'язковою для суду.
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і відмовляє в затвердженні угоди, якщо наявні підстави, передбачені законом.
Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисників, обвинувачених, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному проваджені підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України, суддя відмовляє в затвердження угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Згідно до статті 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до змісту ухвалених угод між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 27.06.2014 року вбачається, що за скоєння інкримінованих їм злочинів стосовно обвинувачених було запропоновано суду призначити покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, в порядку ст. 75 КК України. Однак, в порушення вимог чинного законодавства прокурором при складанні та затвердженні угоди про примирення не оговорені обов'язки, передбачені ст. 76 КПК України, які повинні бути призначені при застосуванні ст. 75 КК України, що є істотним порушенням. У випадку, коли прокурор вважав за необхідне не призначати обов'язки, передбачені ст. 76 КК України при призначенні покарання, це повинно бути вмотивовано в мотивувальній частині угоди про визнання винуватості.
Також, згідно розділу 2 п. 19 реєстру матеріалів досудового розслідування, у даному кримінальному провадженні наявні речові докази, доля яких не вирішена в угоді про визнання винуватості. Проте, суд при постановленні вироку, повинен вирішити питання щодо речових доказів.
Також, в угоді про визнання винуватості прокурор не вказав чи наявні обставини, які обтяжують покарання обвинувачених, згідно ст. 67 КК України.
Також, згідно обвинуваченого акту у кримінальному провадженні №22014160000000041 від 19.12.2014 року, витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні складають 1230 грн., проте вказана обставина не відображена в угоді про визнання винуватості.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, у тому числі якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та закону і умови угоди порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Оскільки угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були укладені під час досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 469, 474 КПК України, суд -
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 27 червня 2014 року, укладеної між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_21 та обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_8 та Мохамад за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України та стосовно ОСОБА_9 за ч.3 ст. 358 КК України, та повернути обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № № 22014160000000041 від 19.02.2014 року - прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя: ОСОБА_1
25.12.2014