Справа № 204/15/14-ц
Провадження № 2/204/767/14
05 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку 30 липня 2014 року уточнив, та остаточно просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 1 498 грн. 18 коп., а також судові витрати по справі в сумі 243 грн. 60 коп. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що він здійснює постачання природного газу відповідачці за адресою: АДРЕСА_1. По особовому рахунку № 279840 відповідачі були зобов'язані щомісячно погашати певні суми за використаний газ. Однак, в порушення зазначених вимог, зобов'язання відповідачі виконують не належними чином - оплата отриманих послуг здійснюється несвоєчасно та не в повному обсязі, про що свідчить наявність заборгованості, яка станом на 29 липня 2014 року складає 1 498 грн. 18 коп. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та справу розглядати без його участі, в разі неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву, в якій проти позовних вимог заперечує повністю, просить у їх задоволенні відмовити та розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але надав суду заперечення проти позову, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
У судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Дніпрогаз» здійснює постачання природного газу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. По особовому рахунку № 279840 відповідачі були зобов'язані щомісячно погашати певні суми за використаний газ у відповідності до п.п. 11, 17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року. Згідно даних Правил плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, і повинна вноситись споживачами не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання. Для здійснення розрахунків їй було видано розрахункову книжку.
Як зазначає у своєму позові позивач, відповідачі не здійснювали належним чином оплату за спожитий природний газ, у зв'язку з чим станом на 29.07.2014 року виникла заборгованість в сумі 1 498 грн. 18 коп., яку добровільно відповідачі не сплачують. Дана заборгованість нарахована позивачем за період з 13.09.2007 року по 29.07.2014 року.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином і належними сторонами.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачі у своїх запереченнях просили суд застосувати строки позовної давності. Позивачем подано позов 08.01.2014 року. Але до матеріалів справи долучено судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідачів, який було скасовано. Як встановлено в судовому засіданні заява про видачу судового наказу була подана 23.10.2012 року. Тому суд прийшов до висновку, що період за який підлягає стягненню заборгованість в межах строку позовної давності становить з 01.11.2009 року по 29.07.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, у АДРЕСА_2 до 10 жовтня 2011 року проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2 був знятий з реєстрації за вищезазначеною адресою. Заборгованість за спожитий газ за період з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2011 року складає 790 грн. 86 коп. Однак, відповідачами в рахунок погашення заборгованості було сплачено 25 грудня 2009 року - 100 грн., 18 січня 2010 року - 100 грн. та 02 червня 2010 року - 50 грн. Отже, станом на 31 жовтня 2011 року заборгованість за спожитий газ складає 540 грн. 86 коп., які необхідно стягнути з відповідачів у рівних частках по 270 грн. 43 коп. з кожного, оскільки норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників визначені постоновою КМУ від 08.06.1996 року № 619 складають куб.метрів людино-місяць, тобто нарахування оплати за газопостачання здійснюється на кожну зареєстровану особу, а тому заборгованість не може стягуватися у солідарному порядку.
Також, позивачем нараховано оплату за спожитий газ за період з 01.11.2011 року по 29.07.2014 року за двох зареєстрованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на підставі довідки № 8 від 21 листопада 2011 року. Проте, згідно копії паспорта ОСОБА_2, серії НОМЕР_1, виданого Бабушкінським РВДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 30 жовтня 1997 року, останній проживав за адресою: АДРЕСА_1, але 10 жовтня 2011 року був знятий з реєстрації місця проживання. Отже, з 01 листопада 2011 року відповідачка ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою проживала та була зареєстрована сама, а тому нарахування оплати за спожитий газ за період з 01 листопада 2011 року по 29 липня 2014 року повинно здійснюватися із врахування на одну людину. Тому позовні вимоги в частині стягненя заборгованості за спожитий газ за цей період з ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Згідно розрахунків суми заборгованості за спожитий газ станом на 29 липня 2014 року за період з 01 листопада 2011 року по 29 липня 2014, заборгованість відповідачки ОСОБА_3 складає 635 грн. 85 коп., а за період з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2011 року її заборгованість становить 270 грн. 43 коп., а всього заборгованість складає 906 грн. 28 коп. Проте, відповідачкою в рахунок погашення заборгованості було внесено оплату 02 лютого 2012 року у розмірі 500 грн., 13 квітня 2012 року у розмірі 300 грн. Таким чином, залишок заборгованості відповідачки складає 106 грн. 28 коп.
Таким чином, з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 01 листопада 2009 року по 29 липня 2014 року в розмірі 106 грн. 28 коп., з відповідача ОСОБА_2 за період з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2011 року - 270 грн. 43 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача у рівних частках необхідно стягнути судовий збір за подачу позову в сумі по 114 грн. 70 коп. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 67 ЖК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» заборгованість за надані послуги з гозопостачання за період з 01 листопада 2009 року по 29 липня 2014 року у розмірі 106 грн. 28 коп., судові витрати по справі у розмірі 114 грн. 70 коп., а всього 220 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» заборгованість за надані послуги з газопостачання за період з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 270 грн. 43 коп., судові витрати по справі у розмірі 114 грн. 70 коп., а всього 385 грн. 13 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Дубіжанська