490/8234/13-к 26.12.2014
нп 1-кп/490/96/2014
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8234/13-к
26 грудня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Семенівка Єланецького району Миколаївської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2004 р.н., офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
20.07.2013 р. о 19.00 год. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 знаходячись біля квартири АДРЕСА_3 , на підґрунті раптово виниклого словесного конфлікту нанесли потерпілій ОСОБА_4 численні удари, а саме: не менше двох ударів кулаками в область обличчя, в тому числі в верхню і нижню щелепи, не менше одного удару в область живота, не менше одного удару в область верхньої та не менше одного удару в область нижньої кінцівки. В результаті дій ОСОБА_7 і ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів і подряпин на обличчі, подряпин лівої завушної області, крововиливів та забитої рани слизової оболонки губ, посттравматичного повного вивиху 1 зуба нижньої щелепи зліва, посттравматичного сколу 1/4 коронки 5 зуба верхньої щелепи зліва, багаточисельні крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в паховій області зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_7 визнала себе винною і показала суду, що проживає разом з ОСОБА_8 по АДРЕСА_4 . 19.07.2013 р. за час їх відсутності до будинку ОСОБА_8 приходила його колишня співмешканка потерпіла ОСОБА_4 і залишила на ліжку записку, чіпала речі її дитини. ОСОБА_8 зателефонував потерпілій з метою з'ясування їх стосунків. Почула образливу відповідь потерпілої на її адресу. До цього часу з потерпілою не була знайома, тому за допомогою мобільного телефону направила їй образливе смс-повідомлення з погрозою. 20.07.2013 р. разом з ОСОБА_8 приїхала додому до потерпілої, щоб забрати речі ОСОБА_8 . Вдома ОСОБА_4 не було, але вона вийшла з квартири сусідки. На сходовому майданчику в під'їзді ОСОБА_4 почала ображати її особисто, її сина, ОСОБА_8 . З метою заспокоїти ОСОБА_4 вона вдарила її по обличчю, але та їй відповіла і почалась бійка. Вона вдарила ОСОБА_4 по нозі, по обличчю, хватала за волосся. ОСОБА_9 не бив ОСОБА_4 , лише намагався розборонити жінок. ОСОБА_4 кусала її і ОСОБА_8 , від чого в потерпілої випав зуб. В результаті таких дій в неї і в ОСОБА_8 залишились сліди від укусів, в неї була розірвана кофта і золотий ланцюжок, розбита губа. Після цього вони повернулись додому так і не забравши речі ОСОБА_8 . Весь час ОСОБА_8 лише захищався від ОСОБА_4 і захищав її саму. До міліції з заявою про бійку не зверталась.
В судовому засіданні ОСОБА_8 не визнав себе винним і показав суду, що 19.07.2013 р. разом зі співмешканкою ОСОБА_7 повернувся додому і побачив, що на ліжку лежала записка від потерпілої, розкидані дитячі речі, перестановка на кухні, зник його військовий квиток. Він зателефонував ОСОБА_4 , щоб спитати коли можна приїхати до неї, щоб забрати свої речі і почув у відповідь лайку. 20.07.2013 р. він разом з ОСОБА_7 приїхав додому до ОСОБА_4 , щоб повернути свої речі.Вдома ОСОБА_4 не було, але вона вийшла з квартири сусідки. На сходовому майданчику в під'їзді ОСОБА_4 почала ображати його особисто, його батьків, ОСОБА_7 і її дитину. ОСОБА_7 підійшла і вдарила ОСОБА_4 в область обличчя. Між жінками почалась бійка. Він намагався розборонити жінок. ОСОБА_4 кусала ОСОБА_7 і його, нанесла йому удар ногою в пахову область, вдарила по обличчю. ОСОБА_7 облила ОСОБА_4 пивом, яке принесли з собою, пляшка розбилась. ОСОБА_4 він не бив, лише захищався, стримуючи її руки.Після цього вони повернулись додому так і не забравши його речі. До міліції з заявою про побиття не звертався.
Вина обвинувачених, крім їх показів, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що останні 2 роки проживала разом з ОСОБА_8 . З ОСОБА_7 до конфлікту не була знайома. 19.07.2013 р. вона приїхала додому до ОСОБА_8 і, зрозумівши, що в ОСОБА_8 є інша жінка, вирішила з ним попрощатись. Написала йому прощальну записку. Чужі речі вона не чіпала. 20.07.2013 р. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 приїхав до неї додому, щоб забрати свої речі. ОСОБА_7 стояла з пляшкою пива в руці. На сходовому майданчику в її під'їзді між ними почалась бійка. ОСОБА_7 нанесла їй декілька ударів кулаком в обличчя. ОСОБА_8 тримав її. Потім її били ОСОБА_8 і ОСОБА_7 разом. Вона кусалась, захищаючи себе. Бійка тривала 30-35 хв. Їй нанесли біля 15 ударів по голові, по животу, по кінцівкам, розірвали її золотий ланцюжок і сукню. ОСОБА_7 вилила пляшку пива їй в обличчя. Вона втрачала свідомість. Вважає, що в результаті бійки вона втратила дитину. ОСОБА_7 нанесла їй не менше 50 ударів, такі дії тривали на протязі 35 хвилин.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що є сусідкою потерпілої, була знайома з обвинуваченим ОСОБА_8 , оскільки він 2 роки проживав разом з потерпілою. В день, коли сталась дана подія, вона запросила потерпілу до себе в квартиру за допомогою. Потім вийшла на сходовий майданчик і побачила ОСОБА_8 . Потерпіла привіталась з ним і вже біля квартири потерпілої вони почали спілкуватись. З 8 поверху спустилась ОСОБА_7 і між нею і потерпілою почалась бійка. Вона просила ОСОБА_8 припинити бійку між жінками, але він цього не зробив, а навпаки тримав потерпілу, а ОСОБА_7 наносила їй удари. Потім бачила, як ОСОБА_8 тримав потерпілу, а ОСОБА_7 наносила їй удари, також бачила як ОСОБА_8 тримав потерпілу і бив її в область живота. На її погляд бійка тривала 5-10 хвилин і вона зайшла в свою квартиру, щоб викликати наряд міліції і карету "швидкої допомоги". Повернувшись в коридор, побачила розбиту пляшку з-під пива, потерпіла сиділа на підлозі, вона була в крові. Після цього вона завела потерпілу до себе додому.
Відповідно до додаткового висновку експерта №1919/1213-13 від 27.12.2013 р. у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом мозку, крововиливів і подряпин на обличчі, подряпин лівої завушної області, крововиливів та забитої рани слизової оболонки губ, посттравматичного повного вивиху 1 зуба нижньої щелепи зліва, посттравматичного сколу 1/4 коронки 5 зуба верхньої щелепи зліва, багаточисельні крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в паховій області зліва, які утворились від дії тупих предметів. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливів та забитої рани слизової оболонки губ, посттравматичного повного вивиху 1 зуба нижньої щелепи зліва, посттравматичного сколу 1/4 коронки 5 зуба верхньої щелепи зліва відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. За ступенем тяжкості інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після травми ОСОБА_4 було рекомендовано лікування і консультація щелепно-лицьового хірурга, однак вона звернулась за медичною допомогою через півтора місяця після травми. При адекватній терапії симптоми черепно-мозкової травми зі струсом мозку минають через 10-14 діб, ознаки забою скроневого і нижньощелепного суглобу зникають через 12-16 діб. Діагноз - локалізований парадонтит при оцінюванні ступеню тяжкості до уваги не приймався, оскільки його ознаки не пов'язані з травмою від 20.07.2013 року. Це захворювання може протікати в будь-якої людини і при адекватному лікуванні досягається стадія ремісії.
Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що при проведенні судово-медичної експертизи №1213 від 22.07.2013 р. у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів і подряпин на обличчі, подряпин лівої завушної області, крововиливів та забитої рани слизової оболонки губ, посттравматичного повного вивиху 1 зуба нижньої щелепи зліва, посттравматичного сколу 1/4 коронки 5 зуба верхньої щелепи зліва, багаточисельні крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в паховій області зліва, які утворились від дії тупих предметів. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Для проведення додаткової судово-медичної експертизи №1919/1213-13 від 27.12.2013 р. їй були надані лише матеріали кримінального провадження. Згідно даних матеріалів справи ОСОБА_4 були дані рекомендації про необхідність проходження лікування та отримання консультації у щелепно-лицьового хірурга. Запис щелепно-лицьового хірурга міститься лише від 09.09.2013 р. і 10.09.2013 р. Локалізований парадонтит це запальне захворювання і не являється наслідком отриманої травми. Захворювання артрозоартрит як правило відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призводить до короткочасного розладу здоров'я. Якщо б у потерпілої ОСОБА_4 був хронічний артрозоартрит, то він мав би місце до 20.07.2013 р., оскільки відсутні дані про травму в скроневих нижньощелепних суглобах. Підтвердити діагноз постравматичний артрит не може, у зв'язку зі зверненням потерпілої за медичною допомогою із запізненням. Локалізований парадонтит це запальне захворювання ясен, що пов'язано з внутрішнім обміном, і не може розвинутись на протязі 1,5 місяці. Струс головного мозку є найбільшим легким видом черепно-мозкової травми, і будь-яких наслідків після нього практично не виникає, а ті наслідки, які можуть виникнути після струсу головного мозку, вони пов'язані із запаленням мозкових оболонок, та не пов'язано з ураженням зорового нерву. У ОСОБА_4 не було вивиху щелепно-лицьового суглобу. Ніяких даних про проходження ОСОБА_4 курсу лікування в стаціонарі не має, які препарати вона приймала та хто здійснював контроль за якістю проведеного лікування у період часу з 20.07.2013 р. до 09.09.2013 р. Тілесні ушкодження ОСОБА_4 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дослідив обставини справи, суд вважає доказаною вину ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.125 КК України.
Незважаючи на те, що ОСОБА_8 не визнав вину в умисному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій, його вина підтверджується показами ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_10 . Підстав не вірити цим показам у суду немає. Їх покази підтверджуються висновками судово-медичної експертизи.
По справі потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальних збитків на суму 11006,50 грн., на відшкодування моральної шкоди в розмірі 90000 грн.
Цивільний позов обвинувачені не визнали.
Цивільний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно позовної заяви ОСОБА_4 завдані матеріальні збитки на загальну суму 1263 грн. 50 коп., а також планується наступні лікувальні заходи на суму 9743 грн.
З обвинувачених слід стягнути матеріальні збитки, які були фактично завдані потерпілій ОСОБА_4 на суму 1263 грн. 50 коп.
Що стосується збитків, які плануються в подальшому лікуванні, то в цій частині цивільного позову слід відмовити, та роз'яснити потерпілій, що вона вправі звернутися до суду в порядку цивільного провадження про стягнення наявних збитків при подальшому лікуванні.
В результаті дій обвинувачених, потерпілій завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях на протязі довгого часу.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілій ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду на суму 3 000 грн., яка підлягає стягненню з обвинувачених.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинувачених, які характеризуються позитивно.
Згідно ст.1 п."в" Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., звільняються від відбування покарання не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
З долученої до справи копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 Цура ОСОБА_12 є матір'ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ст. 125 КК України, згідно ст.12 КК України, не відноситься до тяжких або особливо тяжких злочинів.
Тому ОСОБА_7 слід звільнити від призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Звільнити ОСОБА_7 від призначеного їй покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1263 грн. 50 коп., та моральну шкоду в сумі 1500 грн. з кожного.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1