Справа № 419/9270/12
Провадження № 2/204/2944/14
02 грудня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором № Бг/Дп-06/827 від 11 липня 2006 року в розмірі 4 700 грн. - залишок кредиту, 2 271 грн. 43 коп. - залишок процентів, 4 700 грн. - штрафні санкції, 9004 грн. 90 коп. - інфляція та 3 % річних , а всього - 20 676 грн. 33 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 11 липня 2006 року між Кредитною спілкою «Аккорд» та його членом ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Бг/Дп-06/827, відповідно до якого Кредитна спілка «Аккорд» надала відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн. на придбання стільникового телефону. Кінцевий термін повернення кредиту - 11 липня 2007 року. Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 19 листопада 2012 року має прострочену заборгованість у розмірі 20 676 грн. 33 коп. Тому позивач вимушений звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового розгляду, надав суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні встановлено, що 11 липня 2006 року між Кредитною Спілкою «Аккорд» та ОСОБА_1 було укладено договір № Бг/Дп-06/827, згідно якого Кредитна спілка «Аккорд» надала ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн. з метою придбання стільникового телефону з кінцевим терміном повернення заборгованості 11 липня 2007 року згідно встановленого графіку платежів (а.с.9). Умовами кредитного договору передбачалось, що повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Строк дії договору, тобто кінцевий термін повернення кредиту настав 11 липня 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав умови кредитного договору, погашення кредиту не здійснював належним чином, чим порушив зобов'язання, щодо щомісячної сплати кредитних коштів та процентів за користування наданими кредитними коштами, що прямо передбачалось умовами кредитного договору.
У відповідності до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З кредитного договору вбачається, що сторони встановили як строк дії договору - до моменту повного виконання його сторонами (п. 5), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 11 липня 2007 року.
Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В заяві відповідача про перегляд заочного рішення по даній справі було заявлено про застосування строків позовної давності.
Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Також, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання, вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Позивачем подано позов 11 грудня 2012 року, тобто після спливу строку позовної давності, а тому позовні вимоги Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № Бг/Дп-06/827 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, суд вважає що не має підстав в повернені позивачу судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 526, 530, 625, 1048-1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.О. Дубіжанська