Справа № 204/7792/14-а
Провадження № 2-а/204/236/14
01 грудня 2014 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Дубіжанська Т.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -
29 жовтня 2014 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати неправомірними дії та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 09.10.2014 року № 75, та зарахувати їй до стажу роботи період роботи на посаді державного службовця. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона з 22 червня 2009 року вийшла на пенсію за вислугою років. 06.10.2014 року вона звернулася до суду з до відповідача з завою щодо не зарахування до стажу роботи за вислугу років період роботи на посаді державного службовця - секретаря у цивільних справах та секретаря судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з 18.05.1977 року по 23.08.1978 року, з 03.06.1982 року по 08.12.1987 року відповідно, та половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 30 днів. Проте, рішенням комісії Пенсійного фонду України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 09.10.2014 року № 75 їй було відмовлено у зарахуванні до стажу роботи за вислугу років час роботи на посаді державного службовця з посиланням на ЗУ «Про прокуратуру». Тому, позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача та зарахувати до стажу роботи, період роботи на посаді державного службовця.
28.11.2014 року від відповідача по справі надійшли заперечення на адміністративний позов.
Вивчивши матеріали справи та заперечення, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та з 22.06.2009 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».
06.10.2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо безпідставного незарахування до стажу роботи за вислугу років період роботи на посаді державного службовця - секретаря у цивільних справах народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровськ з 18.05.1977 року по 23.08.1978 року, секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровськ з 03.06.1982 року по 08.12.1987 року, та половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 30 днів.
Згідно протоколу № 75 від 09.10.2014 року засіданням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, встановлено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи громадянки ОСОБА_1 з 22.06.2009 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до абз. 4 ст. 50-4 ЗУ «Про прокуратуру». Згідно даного протоколу, період роботи позивачки з 03.06.1982 року по 16.02.1986 року на посаді секретаря у цивільних справах та з 17.02.1986 року по 09.12.1987 на посаді секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська неможливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки в цей період роботи вона займала посади державного службовця, але не мала вищої юридичної освіти, як вимагає ЗУ «Про прокуратуру». До того ж, половину строку навчання на денному відділенні з 23.08.1978 по 15.02.1982 року на юридичному факультеті Київського державного університету також неможливо зарахувати до стажу роботи, оскільки Київський державний університет не є вищим юридичним навчальним закладом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка з 23.08.1978 року по 15.02.1982 року навчалася на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Шевченко.
Відповідно до ст. ст. 25, 30 ЗУ «Про вищу освіту» університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широко спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідними науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Можуть створювати класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети. Факультет - основний організаційний та навчально - науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Таким чином позов в частині зарахування до стажу роботи половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Шевченко з 23.08.1978 по 15.02.1982 року, підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивачки щодо зобов'язання відповідача зарахувати їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» період роботи позивачки з 03.06.1982 року по 16.02.1986 року на посаді секретаря у цивільних справах та з 17.02.1986 року по 09.12.1987 на посаді секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська, то дані вимоги також підлягають задоволенню по наступним підставам.
Пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1. до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пунктами «а» - «г», «д» пункту 7 цього Порядку, надаються також документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу», встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розмірі їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 37 закону України «про державну службу», пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Ч.5 ст. 50-1 визначено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на засадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
За правилами ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» під поняттям «прокурор» у статтях 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних дон них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено належними засобами доказування правомірність відмови позивачці у зарахуванні їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» період роботи позивачки з 03.06.1982 року по 16.02.1986 року на посаді секретаря у цивільних справах та з 17.02.1986 року по 09.12.1987 на посаді секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська.
Що стосується позовних вимог, щодо перерахунку пенсії державному службовцю із застосуванням 80 % від заробітної плати, то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачка з вказаним питанням письмово не зверталася до Управління фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, у зв'язку з чим, її права в даній частині порушені не були.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., які необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про прокуратуру», ст. ст. 1, 2, 6, 11, 69, 71, 159, 161-163 КАС України, суддя -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фону України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та зобов'язання перерахувати пенсію - задоволені частково.
Визнати назаконним рішення Управління пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 75 від 09.10.2014 року щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до стажу роботи за вислугу років періода роботи на посаді державного службовця - секретаря у цивільних справах народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровськ з 18.05.1977 року по 23.08.1978 року, секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровськ з 03.06.1982 року по 08.12.1987 року, та половину строку навчання у вищому навчальному закладі, а саме 1 рік 10 місяців 30 днів.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» період роботи позивачки з 03.06.1982 року по 16.02.1986 року на посаді секретаря у цивільних справах народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська, з 17.02.1986 року по 09.12.1987 на посаді секретаря судового засідання народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська та половину строку навчання да денному відділенні юридичного факультета Київського державного університету ім. Т.Шевченко, а саме 1 рік 10 місяців 30 днів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.О. Дубіжанська