Справа № 530/2001/14-ц
2/530/938/14
12.11.2014 року року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого суді Водолага А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, треті особи: відділ Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, Реєстраційна служба Зіньківського РУЮ Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-
В судове засідання не з»явилась позивач ОСОБА_2 і її представник, представник відповідача, представники третіх осіб, направили в адрес суду заяви про розгляд справи без їх участі, про час і місце розгляду справи були повідомлені в законом встановленому порядку.
Справа розглядалась в порядку ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд встановив.
Позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати за нею:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області, право власності за заповітом на земельну ділянку площею 2,38 га, розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням /використанням/ «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю сер. Р1 №502487, виданого 20 травня 2001 року Шилівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 638 від 20.05.2001 року. спадкоємцем якої був померлий ОСОБА_4.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - дружина спадкодавця ОСОБА_4. При житті ОСОБА_3 на підставі рішення № 156 Зіньківської РДА Полтавської області від 24.04.1997 року отримала сертифікат сер. П Л № 0322670 на право на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Дружба», площею 2,78 га..
На підставі вказаного сертифікату та рішення 25 сесії 23 скликання від 16.03.2001 року Шилівської сільської ради народних депутатів Зіньківського району Полтавської області було видано на ім.»я померлої на той час ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на землю сер. Р1 № 502487. 31 жовтня 2001року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, після померлої дружини ОСОБА_3, на вище вказану земельну ділянку. Оформляти право власності на земельну ділянку належним чином/ провести її державну реєстрацію на себе/, ОСОБА_4 не закінчив, помер ІНФОРМАЦІЯ_3. При житті він склав заповіт від 22.07.2004 року, згідно якого заповів все майно, рухоме і нерухоме, де б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що буде йому належати по закону на день смерті, заповідав ОСОБА_2 - позивачу в справі.
При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, позивач отримала постанову нотаріуса, про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині спадкування належної померлому земельної ділянки і видачі свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку, в зв»язку з тим,що Зіньківською нотаріальною конторою 31.10.2001 року було вже видано свідоцтво про право власності за законом на спірну земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_4, але він помер не зареєструвавши своє право в Відділі Держземагенства в Зіньківському районі Полтавської області.
Відповідач - Шилівська сільська рада проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує, про що направила заяву до суду.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Відділ Держземагенства у Зіньківському районі, направила в адрес суду заперечення проти заявлених позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову, в зв»язку з тим, що державний акт сер. Р1 №502487 про право приватної власності на землю був виданий на ім.»я ОСОБА_3 після її смерті, а при житті вона отримала сертифікат сер. П Л № 0322670 на право на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Дружба», площею 2,78 га.. Тому спадкодавець ОСОБА_4 незаконно прийняв спадщину у вигляді спірної земельної ділянки згідно державного акту про право приватної власності на землю, так як йому було необхідно прийняти в спадщину земельну ділянку відповідно до сертифікату.
В матеріалах справи мається: свідоцтво про право спадщини за законом на ім.»я ОСОБА_4, відмова нотаріуса вчинити нотаріальну дію, ксерокопія заповіту, заперечення відділу Держземагенства в Зіньківському районі, копія сертифікату, копія державного акту, інші матеріали які підтверджують право померлої ОСОБА_3 на отримання в приватну власність спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Згідно ч.ч.1,2ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 17 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ч.1ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Виходячи з вище викладених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд-
Заявлені позовні вимоги задовільнити.
Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області, право власності за заповітом на земельну ділянку площею 2,38 га, розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням /використанням/ «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю сер. Р1 №502487, виданого 20 травня 2001 року Шилівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 638 від 20.05.2001 року. спадкоємцем якої був померлий ОСОБА_4.
Судові витрати покласти на позивача.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів.
Копію рішення направити сторонам.
СуддяА. В. Водолага