Справа № 359/8750/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1220/14 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
Категорія Розділ 2 30.12.2014
Іменем України
29 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт, стягнуто 628 грн. 30 коп. завданих матеріальних збитків та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 5628 (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 30 коп., стягнуто 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору за розгляд цивільного позову потерпілого, -
За вироком суду, 31.08.2013 близько 21.00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_8 разом із своєю сім'єю, вчинив сварку на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_8 , яка в подальшому переросла в бійку. В процесі бійки ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно, з метою спричинення тілесних ушкоджень застосував «газовий балончик» та почав наносити численні удари кулаками по голові та тілу ОСОБА_8 . В подальшому, потерпілий та обвинувачений вийшли на вулицю, де біля під'їзду будинку бійка продовжилась і ОСОБА_7 продовжив свої злочинні дії та наніс ще кілька ударів ОСОБА_8 .
В результаті вказаних умисних дій потерпілому ОСОБА_8 згідно висновку експерта № 176Д від 16.10.2013 були завдані тілесні ушкодження у вигляді саден, забоїв м'яких тканин волосистої частини голови і обличчя, струсу головного мозку, перелому кісток носу, забою м'яких тканин шийного відділу хребта, множинних саден нижніх кінцівок. Виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження за своїм характером тягнуть розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, своїми діями, що виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Не погоджуючись з висновками суду ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, просив вирок суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано того, що тілесні ушкодження також були спричиненні обвинуваченому потерпілим, що він проживає в цивільному шлюбі і незабаром у нього народиться дитина, характеризується позитивно, ніколи не наносив шкоду суспільству, є єдиним годувальником в своїй родині. Вважає, що покарання призначене судом є явно несправедливим через його суворість.
В запереченнях на подану апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_8 просив відмовити в задоволені апеляційної скарги, а вирок залишити без змін. Своє заперечення мотивує тим, що обставини викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими і такими, що спростовуються доказами, що наявні в матеріалах справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимоги вказаної норми закону, на думку колегії суддів, дотримані судом першої інстанції при постановленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та перевірені в ході судового розгляду доказами в їх сукупності, а саме: показами потерпілого ОСОБА_8 , показами свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; висновком експерта від 16.10.2013 №176д та актом судово-медичного обстеження від 17.09.2013 №153 щодо встановлення тілесних ушкоджень та ступеня їх тяжкості, у громадянина ОСОБА_18 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2014.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_8 .
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винуватого та його відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в зв'язку з чим суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 покарання визначеного санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт. Тому твердження апелянта, що призначене йому покарання є занадто суворим, є безпідставним та не ґрунтується на положеннях кримінального закону.
Також, колегія суддів вважає, що не може бути підставою для скасування судового рішення те, що обвинувачений проживає в цивільному шлюбі і незабаром у нього народиться дитина, є годувальником в своїй родині, а погоджується з призначеним ОСОБА_7 судом першої інстанції покаранням.
Підстав для застосування більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.
Суд першої інстанції відповідно вимог цивільного і кримінально-процесуального законодавства прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині вирішення цивільного позову, а також в частині вирішення питання про стягнення судового збору. Висновки суду з приводу заявлених цивільних вимог є законними і обґрунтованими, вони відповідають зібраним доказам і обставинам справи.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не наносив шкоду суспільству та був спровокований до конфлікту потерпілим, не спростовують висновків суду, викладених у вироку.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону судом першої інстанції допущено не було.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вирок суду є законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим залишає апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
СУДДІ: (підпис) ОСОБА_2
(підпис) ОСОБА_3
(підпис) ОСОБА_4