іменем України
Справа №377/1295/14-а
Провадження №2-а/377/104/14
24 грудня 2014 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., розглянувши у м. Славутичі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2014 року на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому вона просила визнати дії УПФУ у м. Славутичі Київської області з 1 січня 2014 року протиправними щодо виплати їй основної державної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, що не відповідає вимогам статей 54, 50, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача з 1 січня 2014 року провести перерахунок та виплачувати їй основну державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 % від мінімального розміру пенсії відповідно до ст. 50 цього Закону, і підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю; стягнути з відповідача на її користь суми недосплаченої основної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, обчислених в розмірах, що не відповідає вимогам ст. 54, 50, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою судді від 7 грудня 2014 року адміністративний позов в частині визнання дій УПФУ у м. Славутичі Київської області з 1 січня 2014 року по 1 червня 2014 року протиправними щодо виплати позивачці основної державної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі, що не відповідає вимогам статей 54, 50, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача з 1 січня 2014 року по 1 червня 2014 року провести перерахунок та виплачувати їй основну державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 % від мінімального розміру пенсії відповідно до ст. 50 цього Закону, і підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, залишено без розгляду.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 послалася на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 1 категорію, є інвалідом 3 групи, інвалідність пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і перебуває на обліку в УПФУ в м. Славутичі як отримувач пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є непрацюючим пенсіонером. У зв'язку з цим має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком на підставі ч.4 ст. 54 зазначеного Закону, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 50 вказаного Закону. Крім того, як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, має право відповідно до ст. 39 цього Закону на підвищення пенсії на одну мінімальну заробітну плату, визначену законом. Однак розміри призначеної і виплачуваної їй управлінням ПФУ в м. Славутичі Київської області основної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірах, встановлених постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210, не відповідають розмірам, установленим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, мотивовані тим, що 31.07.2014 року прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до якого Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, передбачених, зокрема, ст. 39, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку з цим пенсійні виплати, передбачені цим законом, здійснюються у розмірах та в порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012 р., визнана конституційною і є чинним нормативно-правовим актом.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, у зв'язку з чим суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані письмові докази, оглянувши матеріали пенсійної справи № 110739, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 13.07.2010 року Київоблдержадміністрацією та вкладкою до нього, копії яких знаходяться в матеріалах пенсійної справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК, що міститься в матеріалах пенсійної справи, ОСОБА_1 з 17 листопада 1999 року встановлена третя група інвалідності довічно, захворювання пов'язане з роботами ЛНА на ЧАЕС.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи № 110739, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області, - відповідача у справі. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 3 групи, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, їй призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків. З 01.12.2013 року розмір пенсії по інвалідності становить 2135,25 гривень. Крім того, позивачу виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 1, інваліду 3 групи, яка з 01.12.2013 року становить в розмірі 284,70 гривень. Пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується позивачці з 2 червня 2014 року в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З часу призначення пенсії по інвалідності позивачка є непрацюючим пенсіонером, але їй в порушення ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не виплачується підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Вирішуючи публічно-правовий спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ч. 2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 49 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Особам, які віднесені до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII, це пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.4 ст.54 Закону № 796-XII у її базовій редакції, чинність якої була відновлена з 22 травня 2008 року у зв'язку з визнанням рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими ст. 54 Закону № 796-XII була викладена в іншій редакції, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по 3 групі інвалідності - шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII у її базовій редакції, чинність якої була відновлена з 22 травня 2008 року у зв'язку з визнанням рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими ст. 50 Закону № 796-XII була викладена в іншій редакції, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у її базовій редакції, чинність якої була відновлена з 22 травня 2008 року у зв'язку з визнанням рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими ст. 39 Закону № 796-XII була викладена в іншій редакції, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно першого речення ч. 2 цієї статті пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», м. Славутич Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, вихідним критерієм нарахування підвищення, визначеного статтею 39 Закону № 796-XII, є мінімальна заробітна плата.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено у 2014 році прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність - 949 гривень.
Статтею 8 цього Закону установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 гривень.
Цим розмірам пенсія по інвалідності, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особи, віднесеної до категорії 1 та інваліду 3 групи, що виплачувались ОСОБА_1 з 2 червня 2014 року по 2 серпня 2014 року, не відповідали. Підвищення до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, до якої в установленому порядку віднесено м. Славутич Київської області, взагалі не виплачувалось.
Так, згідно пенсійної справи позивачки розмір пенсії по інвалідності становить 2135,25 гривень, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особи, віднесеної до категорії 1, інваліду 3 групи виплачувалась їй у розмірі 284 гривні 70 копійок, встановлених відповідно п. п. 1 п. 11 та п.п.1 п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з принципу пріоритетності норми закону над підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню до відносин сторін протягом вказаної частини спірного періоду та в межах заявлених позовних вимог підлягають норми ст. 39, 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто відповідач допустив неправомірну бездіяльність щодо перерахунку позивачці розміру пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особи, віднесеної до категорії 1, інваліду 3 групи, та в зв'язку з невиплатою підвищення пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що він зобов'язаний був зробити на підставі матеріалів пенсійної справи незалежно від звернення позивача із заявою про проведення перерахунку.
У зв'язку з цим адміністративний позов у частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Пунктом 9 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено п.6-7, яким установлено зокрема, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, , 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином нормою закону, яка набрала чинності 3 серпня 2014 року, встановлено спеціальні правила застосування у 2014 році, зокрема, ст. 39, 51, 54 зазначеного закону, відповідно до якої при здійсненні передбачених ними виплат застосовуються їх розміри, встановлені Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду, тобто по-іншому врегульовано спірні відносини.
Беручи до уваги норму статті 58 Конституції України щодо дії закону в часі та наявність пріоритету норми закону, прийнятої пізніше у разі колізії норм закону, що мають однакову юридичну силу, починаючи з дня набрання чинності п. 6.7. Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто з 3 серпня 2014 року, застосуванню у спірних відносинах підлягають норми підзаконного нормативно-правового акта - п. п. 2 п. 13 та п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з цього, бездіяльність відповідача щодо перерахунку спірних виплат за період, який починається 3 серпня 2014 року, була правомірною.
У зв'язку з цим підстав для задоволення адміністративного позову у відповідній частині немає.
Позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми недосплаченої основної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, обчислених в розмірах, що не відповідають вимогам ст. 54, 50, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п.п. 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до п.п. 1.2. Положення управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та наказами регіональних управлінь.
Згідно п. 3 п.п. 2.1. Положення одним з основних завдань Управління є призначення (перерахунок) пенсій.
Таким чином, проведення перерахунку пенсій та визначення конкретних сум, які підлягають виплаті їх одержувачам, є компетенцією органів Пенсійного фонду, а не суду.
Виходячи з цього, позов в частині стягнення перерахованої суми пенсії задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на положеннях закону.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи.
При вирішенні питання про звернення судового рішення до виконання, суд виходить з положень ст. 256 КАС України, відповідно до п. 1 ч. 1 якої негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст. 6, 17-19, 158-163, 256 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначення підвищення пенсії непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2 червня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як інваліду третьої групи у розмірі, визначеному ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, не меншому за шість мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 2 червня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 1, інваліду 3 групи, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначеному відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 2 червня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законом, за період з 2 червня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
У задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду в межах перерахованих сум пенсійних виплат за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня одержання копії постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, якщо вони не були подані.
У разі подання апеляційних скарг постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 29 грудня 2014 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька