вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
24.12.2014 року Справа № 370/2937/14-ц
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю Служби у справах дітей та сім'ї Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1, (далі - позивач) звернулася із позовом до ОСОБА_2, (далі - відповідач), в якому просила позбавити останнього батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з листопада 2006 року відповідач залишив її із малолітньою дитиною і повністю усунувся від її виховання, матеріального, духовного розвитку, від виконання батьківських обов'язків, не цікавився здоров'ям, самопочуттям доньки, не відвідує її, що відповідно до ст. 164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Також просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ? частки з усіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною повноліття.
Згідно письмової заяви позивач вимоги за позовом підтримала, просила їх задовольнити із вказаних у заяві підстав.
Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у зв'язку із чим суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Протягом 2004-2005 року позивач проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_2. 26 лютого 2005 року у сторін народилася донька - ОСОБА_3.
Відповідач визнав своє батьківство, про що у книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 911 та видано свідоцтво серія 1 - ВЛ № 002714. За згодою відповідача донька була зареєстрована на його прізвище.
Як вказала позивач, а відповідач не скористався правом заперечити проти цього, постійної роботи відповідач не мав, він не бажав утримувати сім'ю, байдуже ставився до дочки, його не цікавило здоров'я дитини, її розвиток, матеріальні витрати на її життєзабезпечення. Із листопада 2006 року позивач з донькою стала жити окремо від відповідача в квартирі матері за адресою: АДРЕСА_1. Головною причиною цього стало те, що відповідач не взяв на себе відповідальності за сім'ю. Із 2006 року і по цей час батько бачив ОСОБА_3 випадково лише кілька разів. Добровільної матеріальної допомоги на утримання доньки відповідач ніколи не надавав і не надає по цей час. Майже дев'ять років ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні позивача. Відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не цікавився життям, не відвідував і не відвідує її вдома, або у дитячому дошкільному закладі, також у школі.
Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не зацікавлений у зустрічах та спілкуванні із дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Відсутність жодного прояву уваги до доньки, як-то подарунку на день народження, або іграшки, призвело до того що дитина не знає свого біологічного батька. У розмовах з позивачем дитина ніколи не згадує відповідача, у неї немає ніяких почуттів до нього.
У 2012 році позивач переїхала із донькою до міста Києва. За сім років, коли дитина проживала з позивачем у Харкові від відповідача не було жодного прояву уваги, або зацікавленості до доньки.
22.09.2012 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис І-ОК № 137567. 01.10.2012 року у них народилася спільна донька - ОСОБА_5. Фактично фізичним, духовним та моральним розвитком ОСОБА_3 та матеріальним утриманням займається чоловік позивача - ОСОБА_4. Гармонійні стосунки у їх сім'ї побудовані на взаємній любові і повазі, створюють умови гармонійного розвитку дитини.
Потреби дочки у її зростанні та розвитку повністю забезпечуються позивачем, її матір'ю, та чоловіком позивача - ОСОБА_4 Дитина має все необхідне. У приватному будинку для ОСОБА_3 виділена окрема кімната з усіма речами, що необхідні для навчання та відпочинку.
Догляд за здоров'ям дочки здійснюється Ясногородською медичною амбулаторією, дитина не має хронічних захворювань, їй своєчасно зроблені медичні щеплення. Піклування про її здоров'я здійснюється позивачем та її чоловіком, якого дитина сприймає за рідного батька. Відповідач у цьому участі не бере.
Юлія відвідує танцювальний гурток та спортивну секцію. Відповідач ніколи не навідувався у ці заклади позашкільного виховання дітей.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини служби у справах дітей та сім'ї Макарівської райдержадміністрації від 24.12.2014 № 06.15-05/3199 та висновку Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 12.12.2014 № 01-44/5414 визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2В,, батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно її малолітніх дітей, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Підставою позбавлення батьківських прав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є ухилення батьками дитини від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Враховуючи викладене, в ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов'язків відносно своєї доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому, враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що позов про позбавлення відповідача батьківських прав слід задовольнити.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними віку повноліття.
Як встановлено ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 цього ж Кодексу суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, інші обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 цієї статті мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини, що впливають на розмір аліментів, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів у заявленому розмірі.
Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю Служби у справах дітей та сім'ї Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (вул. Садова, 1, с. Дубовка, Дергачівський р-н, Харківська обл.) батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (вул. Леніна, 45, с. Ясногородка, Макарівський р-н., Київська обл.) на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.11.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів - Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 243,60 грн., судових витрат.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст.223 ЦПК України.
Головуючий О.В. Тандир