Справа № 450/2930/14-п Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 33/783/553/14 Доповідач: Партика І. В.
24 грудня 2014 року апеляційний суд Львівської області у складі: судді апеляційного суду Партики І.В., з участю прокурора Проданець Н.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2014р.
встановив:
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.11.2014р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, лейтенанта міліції, працюючого на посаді дільничного інспектора міліції Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 1 700 грн.).
Постановлено стягнути із ОСОБА_3 у дохід держави 36, 54 грн. судового збору.
Згідно постанови ОСОБА_3, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, будучи працівником органів внутрішніх справ України, тобто у відповідності до підпункту «д» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. суб'єктом корупційного правопорушення, при особистому розгляді заяви своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо протиправних дій в діяльності заводу по переробці олійних культур ПП «Оліяр» від 24.07.2014р., не вжив заходів, щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і не повідомив письмово невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, що передбачено ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. у період з 25.07.2014р. по 06.08.2014р.
Не погоджуючись із постановою захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. Свої вимоги мотивують тим, що оскаржувана постанова є незаконною з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування закону про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення. Покликаються на відсутність, у даному випадку, наявності конфлікту інтересів у розумінні ст. 172-7 КУпАП, з огляду на те, що ні в протоколі, ні в постанові суду не вказано, які саме інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли у зв'язку з підписанням ними колективного звернення мешканців села Ставчани на адресу правоохоронного органу, яке полягало у проханні захистити їх право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє середовище у зв'язку із діяльністю ПП «Оліяр», та в чому полягає їх протиріччя із службовими повноваженнями ОСОБА_3, який, як дільничний інспектор міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію», Положенням про службу ДІМ в системі МВС України, функціональними обов'язками ДІМ, повинен вживати заходів для припинення правопорушень та забезпечувати захист громадян від протиправних посягань. Відтак, не зазначено у чому полягає конфлікт інтересів, про який ОСОБА_3, на думку суду, не повідомив свого безпосереднього керівника.
Вказують, що суб'єктивну сторону корупційного правопорушення утворює вина у формі умислу, а також - корисливий мотив. Разом з тим, ні в протоколі, ні в постанові суду не вказано чим підтверджується наявність умислу у діях ОСОБА_3 та в чому проявився корисливий мотив під час опрацювання ним колективного звернення мешканців с. Ставчани.
Зазначають, що ДІМ ОСОБА_3 в ході виконання розпорядження старшого начальника щодо опрацювання колективного звернення громадян вчинив необхідні та достатні дії з метою забезпечення захисту прав мешканців села на безпечне навколишнє середовище, і такі дії у повній мірі відповідали його службовим повноваженням, були санкціоновані та схвалені старшими міліцейськими начальниками.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_3 та в його інтересах захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 у підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Поняття всебічності і повноти даних, як і достатності даних, які свідчать про наявність у діянні особи ознак корупційного правопорушення, є оціночною категорією, але за будь-яких обставин мають бути дані, які однозначно свідчать про те, що корупційне правопорушення мало місце і його вчинено певною особою, яка є суб'єктом корупційного правопорушення, і що це правопорушення вчинено умисно, або наявні інші, передбачені Законом ознаки корупційного правопорушення, мета незаконного одержання благ чи інших вигод тощо.
Апеляційний суд вважає, що постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.11.2014р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, є немотивованою, необґрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2014р. на адресу Пустомитівського РВ надійшла колективна заява (звернення) мешканців с. Ставчани, яка була зареєстрована у Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 4099 (а.с. 62) та доручена начальником сектору ДІМ ОСОБА_6 для опрацювання ДІМ ОСОБА_3
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, будучи працівником органів внутрішніх справ України, тобто у відповідності до підпункту «д» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. суб'єктом корупційного правопорушення, при особистому розгляді заяви своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо протиправних дій в діяльності заводу по переробці олійних культур ПП «Оліяр» від 24.07.2014р., не вжив заходів, щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і не повідомив письмово невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, що передбачено ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. у період з 25.07.2014р. по 06.08.2014р.
Проте, згідно матеріалів справи ОСОБА_4, як дільничний інспектора міліції Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, мав на розгляді не заяву своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а колективну заяву (звернення) жителів с. Ставчани, зокрема жителів вулиць Шашкевича та Івасюка, серед яких були і його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щодо протиправних дій в діяльності заводу по переробці олійних культур ПП «Оліяр» (а.с. 62), та з огляду на свої функціональні обов'язки повинен був здійснити перевірку фактів, викладених у даній колективній заяві (зверненні).
Згідно із ст. 172-2 КУпАП, відповідальність за даною нормою закону наступає у разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.
Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, яка є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, стосовно не урегулювання конфлікту інтересів відповідно до ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд має виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту статті, але й із законодавчого визначення поняття конфлікту інтересів, яке сформульовано у ч. 1 ст. 1 цього Закону.
Так, за змістом положень абзацу 4 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та п. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула чи може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Тобто, зміст поняття конфлікту інтересів визначають такі дві обов'язкові ознаки як конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями; та наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Отже, з положень закону випливає, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів.
Як вбачається із колективної заяви (звернення) мешканців с. Ставчани від 24.07.2014р., яку було адресовано правоохоронному органу, інтерес мешканців села, серед яких були і батьки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, полягав у отриманні захисту від порушення їх права на безпечне навколишнє середовище.
У свою чергу, відповідно до Закону України «Про міліцію», Положення про службу ДІМ в системі МВС України», затвердженого наказом МВС України від 11.11.2010р. № 550, функціональних обов'язків ДІМ, тощо, одним із основних обов'язків ДІМ є припинення правопорушень та забезпечення захисту громадян від протиправних посягань.
Згідно показань ОСОБА_3, він, після отримання для опрацювання колективного звернення мешканців с. Ставчани та вивчення його змісту, встановив, що у даному зверненні міститься інформація про порушення вимог санітарного законодавства, та з метою уточнення інформації, що міститься у колективній заяві, ОСОБА_3 відібрав пояснення від двох осіб, що підписали дану заяву - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 64, 65). У подальшому, керуючись п.п. 3.1, 9.4 Положення про ДІМ, своїми функціональними обов'язками ДІМ ОСОБА_3 склав висновок, який погодив у безпосереднього начальника - ОСОБА_6 та представив на затвердження своєму прямому начальнику - керівнику Пустомитівського РВ УМВСУ у Львівській області, який 06.08.2014р. затвердив даний висновок (а.с. 73, 74).
Як вбачається зі змісту даного висновку, ДІМ ОСОБА_3 прозвітував своїм керівникам про виконану роботу - опитування громадян, спроби отримати пояснення від представників ПП «Оліяр», сільського голови та висловив пропозиції щодо направлення на адресу уповноважених органів влади (Державної СЕС та Державної екологічної інспекції) інформацію про наявність ознак санітарного законодавства для перевірки та належного реагування. Після скерування відповідних звернень, згідно із затвердженими пропозиціями, на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області та Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Львівській області, подальша перевірка за фактами, викладеними у колективній заяві (зверненні) мешканців с. Ставчани від 24.07.2014р., була припинена.
Отже, ДІМ ОСОБА_3, в ході виконання розпорядження старшого начальника щодо опрацювання колективного звернення громадян було вчинено необхідні та достатні дії, які відповідали його функціональним обов'язкам та були узгоджені із керівництвом, з метою забезпечення прав мешканців села Ставчани на безпечне навколишнє середовище.
Такі обставини свідчать про відсутність наявного конфлікту інтересів у розумінні ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та п. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП.
Виходячи із вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі наявних матеріалів справи у діях ОСОБА_3 не встановлено складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», що виключає провадження у справі та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволити.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2014р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області Партика І.В.