Справа № 456/799/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/770/14 Доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
матеріали кримінального провадження №12013150130000262 та судової справи №456/799/14-к за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 жовтня 2014 року, -
встановила:
цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
засуджено за ст. 356 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
Зобов'язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_8 будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0, 0475 га.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 5 тис. грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_7 11 лютого 2013 року, діючи умисно, всупереч установленому законом порядку, без будь-яких правовстановлюючих документів, самовільно проник, пошкодивши та змінивши замки, в приватний будинок АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №1388, чим позбавив можливості ОСОБА_8 користуватися його власним майном та прилеглою до будинку земельною ділянкою. Вказаними діями потерпілому ОСОБА_8 заподіяна значна матеріальна шкода в сумі 1240325 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 покликається на те, що суд поверхнево розглянув справу, дав неправильну оцінку доказам по справі, внаслідок чого ухвалив вирок, що суперечить дійсним обставинам справи та ст.ст. 2, 11КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України.
Зазначає, що в ході досудового та судового слідства судом не був встановлений факт спричинення потерпілому по справі ОСОБА_8 значної шкоди. Суд вбачає значну шкоду у вилученні із користування та володіння потерпілого належного йому на праві власності будинку та земельної ділянки. Дане твердження не підтверджується в повному обсязі матеріалами справи, зокрема, в показаннях свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вказується, що потерпілий по справі ОСОБА_8 після смерті попереднього власника земельної ділянки та будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_14 за вказаною адресою не проживав, земельною ділянкою не користувався. Згідно показів свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_8 було вивезено з будинку демонтовані батареї і котел опалення, що фактично робило неможливим користування будинком по АДРЕСА_2 у зимовий період.
Звертає увагу, що згідно довідки, виданої Виконавчим комітетом Долішненської сільської ради від 29 липня 2014 року №406, ОСОБА_8 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 , а тому вважає, що фактично його житлові та майнові інтереси не були порушені його - ОСОБА_7 діями, якоїсь іншої значної шкоди інтересам ОСОБА_8 згідно з матеріалами справи завдано не було.
А тому, апелянт наголошує, що на досудовому слідстві та під час розгляду справи не знайшло підтвердження наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, зокрема, відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого цією статтею, і за таких умов суд не мав права застосовувати до нього кримінальне покарання, тобто має місце факт неправильного застосування судом кримінального закону.
Стосовно моральної шкоди, яка нібито заподіяна потерпілому, зазначає, що ОСОБА_8 , пред'явивши вимоги про стягнення моральної шкоди, не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру. Твердження щодо наявності психічних страждань не знайшли підтвердження в показах свідків в ході розгляду справи у суді, судом не була призначена відповідна експертиза, не було встановлено чи дійсно мали місце душевні страждання, чим вони були викликані, який характер та обсяг вони мали чи були вони пов'язані з його діями.
Просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про заперечення апеляційної скарги та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що висновок суду І інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об'єктивна оцінка.
Так, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2011 року на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_2 , однак обвинувачений ОСОБА_7 у лютому 2013 року самовільно проник до вказаного будинку, зламав замки на вхідних дверях та замінив їх на свої. На вимогу не чинити перешкод у користуванні своєю власністю та повернути майно, обвинувачений неодноразово наносив побої. Внаслідок протиправних дій він - ОСОБА_8 позбавлений доступу до власного майна, а саме будинку, гаражу, земельної ділянки.
Показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_14 залишив свій будинок АДРЕСА_2 потерпілому ОСОБА_8 , однак останній не може користуватися даним будинком, оскільки його не допускає ОСОБА_7 , який розпоряджається у вказаному господарстві та доглядає за ним.
Показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 в судовому засіданні, які ствердили, що за будинком АДРЕСА_2 , в даний час доглядає ОСОБА_7 . Крім цього, свідок ОСОБА_12 наголосив, що з дозволу ОСОБА_7 користується гаражем в згаданому будинку.
Показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які в судовому засіданні пояснили, що за будинком АДРЕСА_2 доглядає ОСОБА_7 .
Заявою потерпілого ОСОБА_8 про самовільне захоплення ОСОБА_7 його будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.7-9).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 квітня 2011 року, Договором про розподіл спадкового майна від 08 квітня 2011 року та витягом про державну реєстрацію прав від 13 квітня 2011 року, згідно якого ОСОБА_8 є власником будинку АДРЕСА_2 .(т.1 а.с.21-23).
Протоколом огляду місця події від 14 жовтня 2013 року та фототаблицями до нього, з якого вбачається, що під час огляду будинковолодіння по АДРЕСА_2 , ворота, гараж зачинені на навісний замок, а тому не можливо зайти на подвір'я будинку. З пояснень ОСОБА_7 - ключі від навісних замків вхідних воріт та гаражу знаходяться в нього і він відмовився віддати такі ОСОБА_8 (т.2 а.с.27-31).
Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №822230, згідно якого ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,0475 га, розташованої в АДРЕСА_2 (т.2 а.с.62).
Висновком про вартість земельних поліпшень, з якого вбачається, що вартість двоповерхового житлового цегляного будинку загальною площею 210,5 м2 (житлова 106,4 м2) та господарські споруди: ворота, огорожа, станом на 18 травня 2012 року за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_8 , становить 943461 грн. (т.2 а.с.64).
Висновком про ринкову вартість майна, згідно якого, вартість земельної ділянки площею 475 м2 в АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , станом на 18 травня 2012 року становить 296864 грн. (т.2 а.с.66).
Колегія суддів вважає, що вищенаведені пояснення потерпілого та свідків є логічними, послідовними, взаємопов'язаними між собою, узгоджуються з зазначеними письмовими доказами, а тому в цілому спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 і правильно покладені місцевим судом в основу обвинувального вироку.
Також, колегія суддів приходить до висновку, що суд І інстанції вірно оцінив показання обвинуваченого ОСОБА_7 про заперечення вини у вчиненні кримінального правопорушення, як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.
Крім цього, на думку колегії, судом І інстанції правильно встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_7 інтересам потерпілого ОСОБА_8 заподіяна значна шкода, яка полягає у вилученні із користування та володіння останнього належного йому на праві власності будинку, земельної ділянки.
Щодо призначеного судом І інстанції ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів приходить до висновку, що таке відповідає положенням ст. 65 КК України.
Також, колегія суддів вважає, що місцевим судом правильно вирішено цивільний позов. З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку місцевого суду.
Окрім цього, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4