Справа № 452/2286/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/764/14 Доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2014 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014140320000217 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Свидник Турківського району Львівської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2014р., -
з участю прокурора ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_9
адвокат ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2014р. і кримінальне провадження закрити.
Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2014р. ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На думку апелянтів вказаний вирок є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, а тому підлягає скасування з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В своїй апеляційній скарзі вказують, що суд не надав жодної правової оцінки обставинам, які виправдовують ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України, та не зазначив доказів на підтвердження, викладених у вироку обставин. Також, не зазначив мотивів неврахування окремих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апелянти вважають, що вирок ґрунтується лише на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_10 і залишено поза увагою показання обвинуваченої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 ..
При апеляційному розгляді справи обвинувачена та її захисник підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги.
Прокурор та представник потерпілої заперечили вимоги апеляційної скарги.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 28.04.2014 року о 08.30 годині на присадибній ділянці біля житлового будинку в селі Тур'є Старосамбірського району Львівської області, де вона проживає, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла один удар пластмасовими граблями в область шиї ОСОБА_10 , після чого повалила останню на землю і почала з нею боротись; внаслідок цих дій потерпіла отримала садна в ділянці шиї та синець у правій сідниці, що за ступенем тяжкості вважається легким тілесним ушкодженням.
Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, прокурора та представника потерпілої, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було повно та об'єктивно досліджено матеріали кримінального провадження та достовірно встановлено, що подія мала місце 28.04.2014 року о 08.30 годині на присадибній ділянці біля житлового будинку в селі Тур'є Старосамбірського району Львівської області між обвинуваченою ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_10 , про що вони ствердили в суді.
Проте, обвинувачена ОСОБА_7 в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі заперечила нанесення потерпілій ОСОБА_10 ударів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дав оцінку таким показам обвинуваченої ОСОБА_7 та не взяв їх до уваги. Такі ж покликання ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 в апеляції не ґрунтуються на доказах у справі та є безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачена ОСОБА_7 в суді ствердила факт наявності довготривалого конфлікту між нею та потерпілою ОСОБА_10 з приводу користування земельною ділянкою та пояснила, що 28.04.2014 року зранку між ними виникла суперечка з приводу цього, яка переросла в шарпанину, внаслідок чого вони обоє повалились на землю.
Суд першої інстанції дослідив хід цих подій, зазначив це у вироку та дав їм належну оцінку, а тому покликання в апеляції, що суд цього не зазначив та не дав жодної правової оцінки є безпідставне.
Потерпіла ОСОБА_10 в суді першої інстанції пояснила, що конфлікт між нею та обвинуваченою ОСОБА_7 виник внаслідок того, що остання не хотіла пропускати загальним проїздом ОСОБА_12 на підводі із конем, який допомагав їй на її земельній ділянці садити картоплю. Під час сварки між ними ОСОБА_7 ударила її пластмасовими граблями з дерев'яною ручкою в область шиї, після чого накинулась на неї та повалила на землю.
Колегія суддів вважає, що суд вірно взяв до уваги такі пояснення потерпілої, оскільки вони повністю узгоджуються та підтверджуються іншими доказами у справі.
Зокрема, свідок ОСОБА_12 в суді ствердив, що він на прохання ОСОБА_10 їздив на підводі із конем ні її земельну ділянку дорогою загального користування допомагати садити картоплю. Після виконання робіт повертався назад тією ж дорогою. ОСОБА_7 стала перед підводою із граблями в руках та не хотіла його пустити проїхати. Після його прохань вона його пустила.
Такі покази свідка ОСОБА_12 підтверджують покази потерпілої, що ініціатором конфлікту була обвинувачена ОСОБА_7 , яка в руках мала граблі.
Відповідно до висновку експерта Старосамбірського відділення КЗ ЛОР ЛОБСМЕ № 73/14 від 28.04.2014 року установлено, що при проведенні судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_10 виявлено садно у ділянці шиї, синець на правій сідниці, які утворились від дії твердого тупого предмету, по давності можуть відповідати часу 28.04.2014 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні в суді першої інстанції експерт ОСОБА_13 підтримав свій висновок та пояснив, що садно на шиї потерпілої наймовірніше утворилось від удару граблями, а не від руки.
В сукупності такі докази повністю підтверджують пояснення потерпілої, що обвинувачена ОСОБА_7 нанесла потерпілій ОСОБА_10 удар граблями в шию. Покликання апелянтів, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи є безпідставні та не ґрунтуються на доказах у справі.
Крім цього, колегія суддів вважає, що покликання апелянтів на те, що суд не надав жодної оцінки обставинам, які виправдовують ОСОБА_7 , не зазначив у вироку доказів її вини не заслуговують уваги, оскільки докази, які би виправдовували ОСОБА_7 у справі відсутні, а суд у вироку навів достатні та необхідні докази, які підтверджують вину обвинуваченої.
Суд у вироку дав належну оцінку показам обвинуваченої ОСОБА_7 , а також потерпілої та свідків, а тому доводи апеляції, що суд цього не зробив, оскільки вони є суперечливі є безпідставні. Покази потерпілої, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 повністю узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами у справі, яким суд дав належну оцінку.
Колегія суддів критично оцінює покази обвинуваченої в частині перебування її у стані необхідної оборони. При цьому, вважає покази потерпілої ОСОБА_10 логічними, послідовими та такими, що підтверджують матеріалами кримінального провадження.
Твердження апелянтів про те, що обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях не відповідають фактичними обставинам справи.
Колегія суддів критично ставиться до показів свідка ОСОБА_11 про те, що його дружина ОСОБА_7 не била граблями потерпілу ОСОБА_10 та не надає їм віри, оскільки вони повністю спростовуються доказами у справі.
Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, належним чином оцінив наявні докази та дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2014р. відносно ОСОБА_7 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення,.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4