Справа № 466/6446/14 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/783/7942/14 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
Категорія: 33
22 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Ясиновської Я.М.
з участю: позивача ОСОБА_2, прокурора Семікової О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2014 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2014 року визнано неподаною та повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_2 до прокуратури Шевченківського району м.Львова про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить оскаржену ухвалу скасувати та «ухвалити нове рішення про задоволення вимог повністю».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, а саме не підтверджено письмовими доказами обставини, зазначені у позовній заяві або ж наявність підстав для звільнення від доказування.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, враховуючи наступне.
У ст.119 ЦПК установлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Так, у ч. 2 цієї статті зазначено, що позовна заява має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також: ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
За змістом зазначеної норми позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів від дня отримання позивачем ухвали.
Залишаючи заяву без руху та надаючи позивачу термін для виправлення недоліків, суддя у своїй ухвалі вказав, що в порушення п.6 ч.2 ст.119 ЦПК позивач в позовній заяві не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину, не вказав наявність підстав для звільнення від доказування.
Проте з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя вправі повернути позовну заяву, якщо вона за формою і змістом не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, або не оплачений судовий збір, якщо при її поданні не були додержані вимоги ст. 120 ЦПК України про подання копій позовної заяви та копії всіх документів що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а пропозиція виправити у встановлений строк недоліки заяви не була виконана. Зі змісту ст. 121 ЦПК України випливає те, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
Колегія суддів вважає, що позовна заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами не зазначення доказів, оскільки право осіб, які беруть участь у справі, надавати докази безпосередньо в судовому засіданні передбачено ст. 27 ЦПК України.
Також суд не звернув уваги на роз'яснення, викладені у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно яких подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Враховуючи викладене, висновки судді про наявність підстав вважати позовну заяву неподаною і повернення позивачеві не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, які до неї ставляться і передбачені статтею 119 ЦПК, оскільки зазначені в ухвалі суддею питання як недоліки вирішуються під час розгляду справи і ухвалення рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Згідно п.4 ст.311 ЦПК України однією з підстав для скасування хвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки на даній стадії судового розгляду позовної заяви ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції не має повноважень «ухвалити нове рішення про задоволення вимог повністю», як просить апелянт, то апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: