Ухвала від 09.12.2014 по справі 452/3313/13

Справа № 452/3313/13 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А.

Провадження № 22-ц/783/4122/14 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 37

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

при секретарі: Бадівській О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Підгайчиківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3, Підгайчиківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання заповіту, складеного та посвідченого секретарем Підгайчиківської сільської ради Самбірського району Львівської області 07 березня 2008 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, недійсним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на день посвідчення вказаного заповіту ОСОБА_4 страждав невиліковними фізичними недугами - був незрячим, глухим, також мав інші важкі хвороби, а тому не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Відповідач та секретар сільської ради скористалися таким фізичним станом ОСОБА_4 та сфабрикували даний заповіт, хоча волевиявлення відповідача не було вільним і не відповідало його волі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла і її спадкоємиця - ОСОБА_6. На даний час спадкоємцем ОСОБА_7 є ОСОБА_3. Вважає, що згідно заповіту, складеного ОСОБА_4 30.06.2006 р. на його користь, фактичним спадкоємцем майна померлого є позивач. У встановлений законом строк він звернувся із заявою та прийняв спадщину. Спадковий будинок був побудований його дідом та його батьками, а ОСОБА_5 до нього відношення не мала. 23.06.2009 р. секретарем сільської ради був посвідчений заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6. Окрім того зазначає, що на даний час він продовжує користуватися майном свого діда.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу, у якій з урахуванням доповнення зазначає, що на день посвідчення заповіту від 07.03.2008 року ОСОБА_8 страждав невиліковними фізичними недугами, а саме був незрячим, глухим та іншими важкими хворобами, а тому він не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Також вказує, що районний суд не вирішив позовну вимогу щодо проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4, медичні документи якого про його незрячість, повну глухоту та інші захворювання знаходяться у справі № 2/452/4/2013.

Просить рішення Самбірського міськрайоного суду Львівської області від 04 квітня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким заповіт складений та посвідчений секретарем Підгайчиківської сільської ради Самбірського району Львівської області від 07 березня 2008 року Г. Купчинською від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 визнати недійсним. Також просить призначити та провести по справі комісійну судово-медичну експертизу для чого зажадати (витребувати) судову справу Самбірського міськрайонного суду №2/452/4/2013. На вирішення експертам поставити наступні запитання: чи дійсно хворів ОСОБА_4 на очі та був незрячим і на вуха та був глухим; чи являються незрячість та глухота фізичним вадами людини.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 97), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляди справи не зверталась, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Районним судом встановлено, що згідно заповіту від 30.06.2006р. посвідченого секретарем Підгайчиківсткої сільської ради Самбірського району Львівської обл. ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все те, на що за законом він матиме право на день смерті заповів своєму племіннику ОСОБА_2.

07 березня 2008р. ОСОБА_4 склав новий заповіт, за яким заповів все своє майно, яке належатиме йому на день смерті, ОСОБА_5.

Як встановлено матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5

Окрім того ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7, спадкоємиця ОСОБА_5

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_2 у позові виходив з того, що при складенні ОСОБА_4 заповіту на користь ОСОБА_5, його волевиявлення було вільним та відповідало його волі, та позивачем не надано жодних доказів про те, що спадкодавець страждав невиліковними фізичними недугами - був сліпим та незрячим і як наслідок не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними під час складення заповіту.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно із ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Представником позивача було заявлено клопотання про проведення судово-медичної експертизи, однак при цьому ним не конкретизовано, які питання мав би поставити суд на вирішення експертів, а також не надав жодних медичних документів на підставі яких мала б бути проведена дана експертизи.

Окрім того, як встановлено матеріалами справи, а саме цивільною справою №2-19/2011, що ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2011 року призначено по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, судово-медичну експертизу з аналогічних підстав (а.с. 131).

Однак, як вбачається із листа №529 від 28.03.13р. завідувача відділенням судово-психіатричної експертизи ОСОБА_10, що судово-психіатричне відділення Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні повернуло дану справу, у зв'язку із тим, що дана установа не проводить судово-медичні експертизи, а поставлені в ухвалі питання не належать до їхньої компетенції (а.с. 132).

Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2013 року у справі № 2-19/2011 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Підгайчиківської сільської ради Самбірського району Львівської області, третьої особи Рудківської державної нотаріальної контори про визнання заповіту не дійсним та зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, залишено без розгляду (а.с. 141).

Як встановлено матеріалами справи, що дана ухвала сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Окрім того, згідно відповіді № 20 від 16.10.2014р. в.о. головного лікаря - ОСОБА_11 вбачається, що медичної картки ОСОБА_4 в Рудківській райлікарні немає, оскільки така була направлена в суд першої інстанції і не повернута.

Як вбачається із справи №2-19/2011 медичної картки ОСОБА_4 немає.

У зв'язку з наведеним колегією суддів у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Позивачем не надано інших належних та допустимих доказів страждання спадкодавцем ОСОБА_4 невиліковними фізичними недугами - сліпотою, глухотою, іншими важкими хворобами, які б позбавляли його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при складенні оскаржуваного заповіту.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_2 в позові, дав належну оцінку всім обставинам та доказам по справі в їх сукупності.

Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська

Попередній документ
42163034
Наступний документ
42163036
Інформація про рішення:
№ рішення: 42163035
№ справи: 452/3313/13
Дата рішення: 09.12.2014
Дата публікації: 12.01.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право