Запорізької області
21.06.06 Справа № 10/386
Суддя Алейникова Т.Г.
за позовом: ТОВ “Люта», м. Запоріжжя
до відповідача: ТОВ “База відпочинку “Дружба», смт Кирилівка Якимівського району
про стягнення 25 344 грн. 00 коп.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Железняк О.В., дов. від 26.01.06р.
Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку “Дружба» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2005 р. у справі № 10/386 за позовом ТОВ “ЛЮТА» до ТОВ “База відпочинку “Дружба» про стягнення 25344,00 грн.
Ухвалою суду від 12.05.06р. заяву прийнято до розгляду, справу призначено на 21.06.2006 р. о 10.00.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказує на те, що прокуратурою Якимівського району Запорізької області проведено перевірку, по результатах якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.03.2006 р. Обставини, які встановлені прокуратурою, мають вирішальне значення для справи і є підставою для перегляду рішення від 22.12.2005 р., просить скасувати рішення від 22.12.2005 р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:
19.10.05р. ТОВ “ЛЮТА» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ “База відпочинку “Дружба» 25 344,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу партії товарів від 01.03.2002 р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2005 р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ “База відпочинку “Дружба» 25 344,00 грн. за поставлені кондиціонери. Рішення у апеляційному порядку не оскаржувалося.
Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
03.03.2006 р. прокуратурою Якимівського району Запорізької області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Перевіркою прокуратури встановлено, що 21.05.2001 р. між ТОВ “ЛЮТА» і ТОВ “Б/в “Дружба» було укладено договір купівлі-продажу партії товарів, за яким ТОВ “ЛЮТА» зобов'язалося поставити 11 кондиціонерів SAMSUNG 5 на загальну суму 25 344,00 грн., який переукладався 01.03.2002 р.
Як встановлено судом, поставка і установка 11 кондиціонерів на ТОВ “База відпочинку “Дружба» відбулася 21.05.2001 р., тобто до укладання договору купівлі-продажу від 01.03.2002 р., що підтверджується накладною від 21.05.2001 р., податковою накладною від 21.05.2002 р., рахунком ТОВ “ЛЮТА» на сплату 25 344,00 грн., кошторисом на монтажні роботи по установці кондиціонерів від 04.05.2001 р., актом № 40 приймання монтажних робіт по установці кондиціонерів від 21.05.2001 р. Поставка була здійснена на підставі договору купівлі-продажу партії товарів від 21.05.2001 р., передача кондиціонерів оформлена актом приймання-передачі від 21.05.2001 р.
Платіжними дорученнями № 94 від 02.07.2001 р. на суму 4000 грн., № 109 від 09.07.2002 р. на суму 2000 грн., № 119 від 15.07.2001 р. на суму 8539,00 грн. відповідач частково оплатив поставку кондиціонерів на загальну суму 14 539,00 грн. Несплачена сума дорівнює 10 805,00 грн.
У зв'язку з опискою в графі “призначення платежу» у платіжних дорученнях № 109 від 09.07.2002 р. і № 119 від 15.07.2002 р., відповідач 20.06.2006 р. направив на адресу банку і позивача листи вих. №№ 23 і 24 відповідно, в яких зазначив про допущені помилки, і уточнив призначення платежу як оплата за поставлені кондиціонери згідно рахунка від 21.05.2001 р. Таким чином, здійснені за цими платіжними дорученнями платежі слід вважати оплатою за поставлені кондиціонери у кількості 11 одиниць.
Враховуючи викладені обставини, судом встановлено, що правовідносини сторін були спрямовані на поставку лише 11 кондиціонерів, яка відбулася 21.05.2001 р., при цьому договір від 01.03.2002 р. не передбачав поставку ще 11 кондиціонерів. За таких умов при вирішенні спору суд виходить з того, що договір від 01.03.2002 р. передбачає одну і ту саму поставку, що і договір від 21.05.2001 р., а тому при вирішенні спору мають враховуватися умови вказаного договору і обставини, що пов'язані з його виконанням.
Таким чином, рішення від 22.12.2005 р. підлягає скасуванню, а справа розглянута з урахуванням нововиявлених обставин.
Як встановлено судом, несплачена сума за поставлені кондиціонери становить 10 805,00 грн., внаслідок чого позовні вимоги про стягнення заборгованості в цій частині є обґрунтованими, оскільки вони не спростовуються матеріалами справи. Проте, такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Відповідно до п. 9 договору від 01.02.2003 р., гранична дата оплати поставки -21.06.2002 р. Позивач звернувся з позовом 19 жовтня 2005 р., тобто після спливу строку позовної давності.
За змістом ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд не визнає поважними причини пропуску такого строку.
Відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності і відмову у позові з цієї підстави. Позивач не надав суду пояснення щодо поважності причин пропуску такого строку, внаслідок чого клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України, залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 49, 75, 112-114 ГПК України, суд
Вирішив:
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2005 р. у справі № 10/386 скасувати.
Наказ по справі № 10/386 від 03.01.06р. визнати таким, що не підлягає виконанню.
В позові відмовити..
Суддя Алейникова Т.Г.
Спеціаліст 1 категорії Лупа нова Н.В.