01010, м. Київ, вул. Московська, 8
20 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Кулеші А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Авдієвського міського суду Донецької області від 16.09.2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27.11.2003 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення, мотивуючи тим, що він являється інвалідом Чорнобильської катастрофи 2 групи та йому у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна виплата на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, що за 2001-2002 роки становить 1750,00 грн. Враховуючи те, що відповідач за вказаний період сплатив 53 грн. 40 коп., позивач просив стягнути недоплачену суму виплат на оздоровлення, що становить 1643,20 грн..
Рішенням Авдієвського міського суду Донецької області від 16.09.2003 року ОСОБА_1. в задоволенні позову відмовлено за необгрунтованністю.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27.11.2003 року апеляційна скарга ОСОБА_1. відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Авдієвського міського суду Донецької області від 16.09.2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27.11.2003 року скасувати, мотивуючи тим, що судом при винесенні рішення не прийняті до уваги положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також те, що постанова КМУ №836 суперечить законодавству, судом першої інстанції всупереч законодавству зроблено висновок, що вказана постанова регулює розмір оздоровчих, а суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача стосовно виплати щорічної компенсації в розмір п'яти мінімальних заробітних плат безпідставні.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І і являється інвалідом ІІ групи, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС. Отже, згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Судами повно і всебічно встановлені обставини справи. Однак суди першої і апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованого висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради при виплаті позивачу щорічних виплат на оздоровлення за 2001-2002 р.р. діяло відповідно Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого ОСОБА_1. виплачувалося за ці роки по 26,70 грн.
Так, постанова КМ від 26.07.1996 р № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає умови, розміри та порядок виплат щорічної допомоги інвалідам, тому посилання судів на вказану постанову безпідставні. Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог суди повинні керуватися вимогами ст.48 вказаного закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Виходячи з вищенаведеного та з 3урахуванням вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради повинно виплачувати позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати, виходячи із розмірів мінімальних заробітних плат та моменту їх часткової виплати в сумі 53,40 грн. , недоплата допомоги на оздоровлення становить 1643грн. 20 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки місцевого та апеляційного судів спростовують, являються обґрунтованими і підтверджуються нормами матеріального права.
При встановленні наведених фактів місцевим та апеляційним судами правильно і повно встановлені фактичні обставини справи, однак, суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які на підставі ст.229 КАС України підлягають скасуванню з постановленням нового рішення. Підстави для направлення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції відсутні.
За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала суду підлягають скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Авдієвського міського суду Донецької області від 16.09.2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27.11.2003 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення скасувати, стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Авдієвської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 1643 грн. 40 коп. недоплачених компенсаційних витрат на оздоровлення за 2001-2002 р.р.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Гордійчук М.П.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович