Справа № 153/972/14 Провадження № 22-ц/772/3826/2014Головуючий в суді першої інстанції Головін В. А.
Категорія 5Доповідач Оніщук В. В.
"19" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чуприни В.О., Медвецького С.К.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Ямпільської міської ради Вінницької області про усунення перешкод в користуванні коридором, -
В травні 2014 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2007 року, він є власником квартири АДРЕСА_1, а власниками квартир №21 та №22 є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно. Вказані квартири розташовані на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку і вхідні двері квартир виходять в коридор загального користування. Позивачем зазначено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 весною 2013 року встановили цегляні перегородки та дверні блоки у коридорі будинку (колясочній), чим створили перешкоди у здійсненні ним права вільного доступу та користування коридором (колясочною) і добровільно усунути вказані перешкоди не бажають, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати відповідачів усунути створені перешкоди у здійсненні ним права користування приміщенням коридору, привести його у первинний стан, демонтувати двері та перегородки, забрати з коридору будівельний матеріал та стягнути судові витрати.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.11.2014 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування та розпорядження своїм майном, а саме: привести приміщення загального користування - коридор (колясочну) біля квартир №№19, 20, 21 22 на третьому поверсі в будинку АДРЕСА_1, у відповідний первинний стан, демонтувати двері та перегородки й забрати будівельний матеріал з коридору (колясочної) загального користування.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, при цьому робиться посилання на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому ними подано заяви в яких просять розгляд справи провести у їх відсутність, а також зазначили, що подану апеляційну скаргу підтримують.
ОСОБА_4 та представник Ямпільської міської ради в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачами самовільно, без відповідного дозволу, переобладнано приміщення коридору (колясочної), шляхом встановлення цегляної перегородки та дверних блоків, чим порушено права власників інших квартир.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2007 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, а власниками квартир №21 та №22, розташованих в даному будинку, є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно.
З матеріалів справи видно, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 встановлено цегляні перегородки та дверні блоки у коридорі (колясочній) на третьому поверсі даного будинку, біля належних їм квартир №21 та №22.
Із довідки №13-02-80 від 05.05.2014 року, виданої Ямпільською міською радою, видно, що будинок по АДРЕСА_1 був збудований Ямпільським МР УВГ, який спільно з районним відділом архітектури надавав дозволи на переобладнання, так як площадки (колясочні) не були закінчені. Будинок був введений в експлуатацію в середині 80-х років минулого століття. Після передачі будинку в комунальну власність міська рада дозволів на переобладнання приміщень та встановлення індивідуальних систем опалення (крім 1-го поверху) не видавала.
Згідно довідки №105 від 28.04.2014 року, виданої КП Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації, приміщення, розташоване на ІІІ поверсі 5-ти поверхового житлового будинку в АДРЕСА_1, і позначено в плані LХІ, згідно інвентарної справи, рахується як колясочна. На даний час дане приміщення перебудоване цегляними перегородками. Дані про законність будівництва відсутні.
Відповідно до вимог ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Крім того, згідно п. 1.4.1. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Вимогами ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо обґрунтованості позову та необхідності усунення створених ОСОБА_4 перешкод в користуванні коридором, який є приміщенням загального користування.
Викладені в апеляційній скарзі твердження про наявність дозволів на переобладнання колясочних, є безпідставними, оскільки відповідачами не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що їм дозволено проведення переобладнання коридору, а також не заслуговує на увагу посилання на акт обстеження під'їзду житлового будинку за №213, в якому вказується на відповідність встановленої перегородки проекту будинку, тому як даний акт не дозвільним документом, а проект будинку не був предметом дослідження при розгляді справи, при цьому посилання на не витребування даного проекту судом, є безпідставним, оскільки суд розгляд справи здійснює на засадах змагальності і деспозитивності та не зобов'язаний з власної ініціативи здійснювати збирання доказів.
Щодо викладеного в апеляційній скарзі посилання на встановлення даної перегородки іншою особою, то дане посилання є безпідставним, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів видно, що перегородка встановлена саме відповідачами і з урахуванням розташування квартир на площадці, лише ними може використовуватись за своїм функціональним призначенням, а також не заслуговує на увагу посилання на відсутність у позивача права власності на спірний коридор, оскільки позивач є користувачем даного коридору, який є приміщенням загального користування і відповідно він вправі вимагати усунення створених йому перешкод.
Крім того, не спростовують висновок суду про обґрунтованість позову і посилання на допущені порушення при прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.11.2014 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук
Судді: /підпис/ В.О. Чуприна
/підпис/ С.К. Медвецький
З оригіналом вірно: