Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3813/14-ц
Номер провадження 2/213/1453/14
19 грудня 2014 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.
при секретарі Купрієнко А.В.
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 5452 грн.20 коп.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Вважає, що вимоги позивача не обгрунтовані, оскільки він вже сплачує аліменти на користь позивача за рішенням суду на утримання 2-х неповнолітніїх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітної плати. Крім того, він проживає з батьками-пенсіонерами, які потребують допомоги, сплачує комунальні послуги. Після всіх утримань, у нього залишається сума доходу, якої не вистачає на його нормальне існування. Донька ОСОБА_3 навчається в звичайному коледжі в м. Москва. Раніше він виїжджав на заробітки до Російської Федерації, та на той час мав можливість сплачувати кошти на навчання дочки в м. Москва. На цей в нього немає можливості надавати кошти на навчання, оскільки заробітної плати, яку він отримує, після стягнення з нього аліментів, не вистачає, тому просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Суду пояснила, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.11.1995 року. Шлюб розірваний на підставі рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2014 року. Від шлюбу вони з відповідачем мають 2-х неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з нею та перебувають на її утриманні, в свою чергу, відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей на користь позивача у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), з 21.01.2014 року і до досягнення повноліття старшою дитиною - донькою ОСОБА_3
Їх старша донька ОСОБА_3 з 01.09.2012 року навчається в Державному бюджетному освітньому закладі середньої професійної освіти м. Москви - Педагогічному коледжі № 8 «Ізмайлово» (далі коледж), про що свідчить Договір про надання платних освітніх послуг від 01.09.2012 року. Форма навчання - очна, нормативний строк навчання 3 роки, 10 місяців, тобто до 30 червня 2016 року.
Згідно п.4.3. Договору про надання платних освітніх послуг від 01.09.2012 року вартість навчання за 1 (один) семестр складає 25 000 тисяч російських рублів. Проте згідно умов п. 4.5. Договору про надання платних освітніх послуг від 01.09.2012 року навчальний заклад вправі збільшувати вартість навчання, зокрема вартість навчання за 2013-2014 навчальний рік становила 30 000,00 тисяч рублів за 1 (один семестр), відповідно за рік 60 000,00 тисяч рублів; за 2014-2015 навчальний рік вартість навчання за 1 (один) семестр становить 32 500,00 тисяч рублів, відповідно за рік 65 000,00 тисяч рублів.
Після розірвання шлюбу, відповідач відмовляється надавати матеріальну грошову допомогу їх доньці для оплати її навчання у м. Москва, мотивуючи свої дії тим, що він сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. Як наслідок, на даний момент весь тягар з оплати навчання доньки у навчальному закладі м. Москви лежить виключно на позивачеві. Вона, як мати виконує свої батьківські обов'язки як і з утримання неповнолітніх дітей, так із оплати навчання. Відповідач лише сплачує аліменти на утримання дітей. Позивачу самостійно матеріально важко утримувати двох неповнолітніх дітей та оплачувати навчання старшої доньки у навчальному закладі, хоч вона і працює, отримує заробітну плату більше 5000грн. Позивач не заперечує той факт, що відповідач сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, проте отриманих від відповідача аліментів не завжди вистачає на придбання одягу, необхідних предметів для навчання, продуктів харчування і тому подібне, не говорячи вже про оплату навчання старшої доньки у навчальному закладі. В 2014 році оплата за навчання значно зросла, тому їх дитині необхідна додаткова матеріальна допомога на навчання. Оскільки дитина навчається на 3-му курсі коледжу, їй необхідно надати можливість закінчити навчання, та здобути спеціальність.
За 1-й семестр навчання доньки ОСОБА_3 у навчальному закладі м. Москви за 2014-2015 навчальний рік позивачем було сплачено 32500,00 рублів, що підтверджується відповідними квитанціями. Курс НБУ гривні до російського рубля на момент перерахування грошових коштів (03.09.2014 року) становив: 3,3552 грн. за 10 рублів, тобто за один російський рубль 0,33552 грн., що в гривнях становить суму 10 904,40 грн. (32 500,00 руб х 0,33552). Половина цієї суми складає 5452грн.20 коп. Цю суму позивач і просить стягнути з відповідача на підставі ст.185 СК України. Просить її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.11.1995 року. На підставі рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 18.02.2014 року шлюб розірвано/ а.с.4-5/. Сторони мають 2-х неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання яких відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь позивача в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімумуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, згідно рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 12.03.2014 року /а.с.7-10/.
Судом встановлено, що діти знаходяться на утриманні позивача. Позивач працює, отримує заробітну плату, яка в середньому становить 5829 грн./а.с.44/.
Судом встановлено, що відповідач працює, отримує середню заробітну плату в сумі 3881 грн.52 коп., та сплачує аліменти на користь позивача в розмірі 33,33% /а.с.38-39/.
Судом встановлено, що старша дочка сторін - ОСОБА_3 з 01.09. 2012 року навчається в Державному бюджетному освітньому закладі середньої професійної освіти м. Москви - Педагогічному коледжу № 8 «Ізмайлово» на контрактній основі. Строк навчання 3 роки 10 місяців, тобто до 30 червня 2016 року /а.с.45-48/.
Згідно п.4.3. Договору про надання платних освітніх послуг від 01.09.2012 року вартість навчання за 1 (один) семестр складає 25 000 тисяч російських рублів. Проте згідно умов п. 4.5. Договору про надання платних освітніх послуг від 01.09.2012 року навчальний заклад вправі збільшувати вартість навчання, зокрема вартість навчання за 2013-2014 навчальний рік становила 30 000,00 тисяч рублів за 1 (один семестр), відповідно за рік 60 000,00 тисяч рублів; за 2014-2015 навчальний рік вартість навчання за 1 (один) семестр становить 32 500,00 тисяч рублів, відповідно за рік 65 000,00 тисяч рублів. За 1-й семестр навчання ОСОБА_3 у навчальному закладі м. Москви за 2014-2015 навчальний рік позивачем було сплачено 32500,00 рублів, що підтверджується відповідними квитанціями /а.с.21-23/. Курс НБУ гривні до російського рубля на момент перерахування грошових коштів (03.09.2014 року) становив: 3,3552 грн. за 10 рублів, тобто за один російський рубль 0,33552 грн., що в гривнях становить суму 10 904,40 грн. (32 500,00 руб х 0,33552) /а.с.24-25/. Половина цієї суми складає 5452грн.20 коп.
Відповідно ст. 6 СК України, ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття.
Згідно ст. 185 СК України передбачена участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини. Так, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Також в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено: передбачені ст. 185 СК додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат і їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрати є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами. Таким чином, витрати, на здобуття освіти і навчання дитини є додатковими витратами, які направленні на розвиток дитини та її здібностей, здобуття освіти тощо.
Суд вважає, що стягнення додаткових коштів на навчання неповнолітньої дитини зх. відповідача, які в даному випадку є разовою сумою витрат, є обґрунтованою вимогою. При цьому суд враховує, що проти навчання доньки в вищезазначеному навчальному закладі в м. Москві відповідач не заперечував, та під час шлюбу з позивачем таку допомогу надавав.
Суд вважає, що в даному випадку, коли дитина навчається на 3-му курсі навчального закладу та здобуває омріяну спеціальність, є необхідним надання їй можливості закінчити це навчання, що потребує додаткових фінансових витрат з боку батьків. При визначенні розміру суми, яку зможе надати відповідач, суд враховує, що він отримує заробітну плату в меншому розмірі, чим позивач. Сплачує аліменти, та після утримання податків та аліментів, йому залишається сума, яка дорівнює приблизно 1500 грн., що перевищує прожитковий мінімум на одну особу, який з 01.10.2014 року становить -1256 грн., а тому поступово зможе сплатити додаткові витрати на навчання дитини.
Суд критично відноситься до твердження відповідача, що на його утриманні знаходяться батьки-пенсіонери, оскільки вони отримують пенсію, розмір якої відповідач суду не повідомив. Суд також враховує, що плата за навчання доньки є разовою виплатою.
Приймаючи до уваги матеріальний стан позивача (середній заробіток 5829,18грн.), та матеріальний стан відповідача (середній заробіток 3881 грн.), суд вважає, що суму додаткових витрат з відповідача на навчання доньки, слід визначити пропорційно матеріальному стану сторін, тому справедливим буде розмір додаткових витрат в сумі 3600 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вищезазначеній сумі. Крім того підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 243грн.60 коп.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 185 СК України, ст. ст.88, 212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 3600 /три тисячі шістсот/ гривень, а також судовий збір на користь держави в сумі 243 грн. 60 копійок
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подано, або якщо апеляційну скаргу подано, то після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя