Справа № 203/4871/14-ц
Провадження № 2/0203/1449/2014
17.12.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Штефані Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття,
25 липня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є мешканкою та власницею квартири АДРЕСА_1. Поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2, мешкає відповідач, яка водночас є власницею вказаної квартири. 07.04.2014 р. з вини останньої сталося залиття квартири позивача, проте відповідач відмовляється відшкодовувати заподіяну шкоду. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації заподіяної матеріальної шкоди в сумі 2 815,20 грн., моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн., компенсацію понесених витрат з проведення будівельно-технічного дослідження, а також судових витрат у сумі 1 381,52 грн. (а.с.а.с. 2 - 4, 24).
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідач до суду не з'явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач є мешканкою та власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2, мешкає відповідач, яка водночас є власницею вказаної квартири.
07 квітня 2014 року квартиру позивача було залито через мережі водопостачання квартири АДРЕСА_2. У результаті залиття позивачу було заподіяно наступну шкоду: пошкоджено електрообладнання підвісної стелі у ванній кімнаті, залито підвісну стелю з гіпсокартону та стіну у коридорі. Викладені обставини були встановлені комісією, яка складалася з членів ремонтно-експлуатаційної дільниці, і відображені у відповідному акті від 08.04.2014 р. № 30 (а.с. 21).
01 липня 2014 року судовим експертом ОСОБА_3 за заявою позивача було складено висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 496/07-14, відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно провести позивачу після залиття, склала 2 815,20 грн. (а.с.а.с. 7 - 22).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК матеріальна шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Ураховуючи положення приведених норм, надані позивачем докази в їх сукупності, а також докази, добуті у судових засіданнях, суд вбачає наявність безпосереднього причинного зв'язку між залиттям та його наслідками, і вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані й підлягають задоволенню.
У відповідності з частиною 1 статті 1167 ЦК моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.
Виходячи з того, що, як встановлено, заподіяння шкоди позивачу сталося з вини відповідача, суд вважає вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди також обґрунтованими.
Факт пошкодження і залиття квартири були встановлені у судовому засіданні й підтвердилися матеріалами справи, а тому суд доходить висновку про те, що позивачу насправді було заподіяно й моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях через пошкодження майна, яке знаходиться в її власності, небажання відповідача у добровільному порядку компенсувати матеріальні втрати тощо.
Приймаючи до уваги положення приведеної вище норми та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь моральних страждань позивача, суд вважає, що компенсація заподіяної моральної шкоди підлягає стягненню частково - у сумі 3 000,00 грн.
Решта вимог щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню через недостатню обґрунтованість.
У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача також слід стягнути компенсацію витрат з проведення будівельно-технічного дослідження в сумі 1 000,00 грн. та судового збору в сумі 487,20 грн. (а.с.а.с. 1, 7, 26)
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної матеріальної шкоди в сумі 2 815,20 грн., компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 3 000,00 грн., компенсацію витрат з проведення будівельно-технічного дослідження в сумі 1 000,00 грн., судовий збір у сумі разом - 487,20 грн., разом - 7 302,40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.
Повний текст заочного рішення складено 19 грудня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян