Справа №127/20757/14-ц
Провадження № 2/127/6830/14
17.12.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Мироненко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності, суд -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності.
Позов мотивував тим, що відповідно до договору обміну квартир від 23.09.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 896, позивачу ОСОБА_1, його матері ОСОБА_6, дружині ОСОБА_2, та їхнім дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_7 у спільну сумісну власність була передана квартира АДРЕСА_1. Відповідно до реєстраційного посвідчення, право спільної сумісної власності на квартиру 01.10.1999 року було зареєстроване в КП ВООБТІ за реєстровим № 238/30745 в реєстровій книзі № 334. Донька позивача - ОСОБА_3, змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на прізвище чоловіка «ОСОБА_3», зареєструвавши шлюб з ОСОБА_8 30.10.2013 року. Мати позивача - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 659 від 04.03.2014 року зареєстрований у відділі ДРАЦС РС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області. Після смерті матері відкрилась спадщина. 03.07.2013 року ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений 03.07.2013 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1260. Згідно якого, померла заповіла позивачу належну їй частку квартири АДРЕСА_1. Позивач за заповітом прийняв спадщину після смерті матері, оскільки був прописаний та проживав разом з нею на момент відкриття спадщини, крім того, своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини. 06.03.2014 року в Першій вінницькій державній нотаріальній конторі була заведена відповідна спадкова справа, номер в спадковому реєстрі 55822744, номер у нотаріуса 148/2014. Позивач звернувся до нотаріальної контори за отрманням свідоцтва про про право на спадщину за заповітом. Однак, постановою державного нотаріуса Першої Вінницької державної нотаріальної контори від 05.09.2014 року за № 2983/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну частину квартири і роз'яснено, що цей документ не може бути виданий, оскільки розмір її частки у спільній сумісній власності не визначений, а нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Таким чином, позивач не має можливості оформити своє право на успадковану частину квартири. Крім того, позивач просить в заявленому позові визначити частки решти співвласників квартири у спільній сумісній власності.
Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, однак до початку розгляду справи по суті надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, але до початку розгляду справи по суті надали суду заяву, в якій просили справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд ухвалив проводити розгляд справи без фіксування судового засідання технічними засобами звукозапису.
Дослідивши матеріали цивільної справи, інвентаризаційної справи та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до договору обміну квартир від 23.09.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 896, позивачу ОСОБА_1, його матері ОСОБА_6, дружині ОСОБА_2, та їхнім дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_7 у спільну сумісну власність була передана квартира АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до реєстраційного посвідчення, право спільної сумісної власності на квартиру 01.10.1999 року було зареєстроване в КП ВООБТІ за реєстровим № 238/30745 в реєстровій книзі № 334 (а.с. 11).
03.07.2013 року ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений 03.07.2013 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1260. Згідно якого заповіла позивачу належну їй частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.16).
Донька позивача - відповідач ОСОБА_3, змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на прізвище чоловіка «ОСОБА_3», зареєструвавши шлюб з ОСОБА_8 30.10.2013 року, про що свідчить відповідний штамп в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 659 від 04.03.2014 року зареєстрований у відділі ДРАЦС РС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області ( а.с. 17).
Після померлої ОСОБА_6 06.03.2014 року в Першій вінницькій державній нотаріальній конторі була заведена відповідна спадкова справа, номер в спадковому реєстрі 55822744, номер у нотаріуса 148/2014.
Постановою державного нотаріуса Першої Вінницької державної нотаріальної контори від 05.09.2014 року за № 2983/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну частину квартири і роз'яснено, що цей документ не може бути виданий, оскільки розмір її частки у спільній сумісній власності не визначений, а нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні ( а.с. 19).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.
Частка учасника у спільній сумісні власності згідно із ст. 1226 ЦК України спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Оскільки в даному випадку визнання відповідачами позовних вимоги не суперечить вимогам чинного законодавства, суд ухвалив прийняти визнання відповідачами позову.
Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 370 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 60, 88, 174, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрованої за ними в КП ВООБТІ 01 жовтня 1999 року за реєстровим № 238/30745 в реєстровій книзі № 334 на підставі Договору обміну квартир від 23.09.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 896, визначивши, що:
· ОСОБА_1, належить 1/5 ідеальна частка даної квартири;
· ОСОБА_2 належить 1/5 ідеальна частка даної квартири;
· ОСОБА_4, належить 1/5 ідеальна частка даної квартири;
· ОСОБА_3, належить 1/5 ідеальна частка даної квартири;
· матері позивача - ОСОБА_6 на день її смерті належала 1/5 ідеальна частка даної квартири.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області, шляхом подачі протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя : Г.М.Кашпрук