Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3247/14-к
Номер провадження 1-кп/213/329/14
Іменем України
16 грудня 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№12013040740001855 у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Світлівка Високопільського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, неодруженого, працює ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30», електрогазозварником, раніше не судимого,
за ст. 125 ч.1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,
з боку захисту: захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 жовтня 2013 року приблизно о 09.00 год., перебуваючи біля будинку № 12 по пр. Перемоги в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, в ході словесної сварки з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому, умисно наніс ОСОБА_5 не менше семи ударів руками в область голови та шиї, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді вогнищевих забоїв м'яких тканин голови, подряпин обличчя та шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи за № 103 від 30.10.2013 року за своїм характером відносять до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.125 ч.1 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.125ч.1 КК України не визнав та суду пояснив, що 27.10.2013 року близько 09.00 год. він приїхав на мікрорайон Інгулець та проходив по пр. Перемоги, де побачив свою дівчину ОСОБА_9 , яка з незнайомим хлопцем, як він тепер знає - потерпілим ОСОБА_5 , йшла попереду. Він став йти за ними та спостерігати. Вони пішли у двори, та він побачив, що ОСОБА_5 став обіймати його дівчину нижче талії, а ОСОБА_10 скинула його руку та відсторонилася. Поведінка ОСОБА_5 його дуже обурила, тому він підійшов до ОСОБА_5 , та став його питати: хто він такий, та чого він простягає руки до його дівчини. ОСОБА_5 став висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, та став штовхати його руками в груди. Він також став висловлюватися на адресу Поплавського нецензурною лайкою, та також став штовхати Поплавського, та один раз долонею руки вдарив його в ділянку вуха, потерпілий падав. Їх сварка та штовханина тривала приблизно 4 хвилини. Весь цей час ОСОБА_10 стояла на відстані від них, під балконом будинку, до них не підходила та нічого не казала. Заперечує, що він наніс таку кількість ударів, як зазначено в обвинувальному акті, окрім того не визнає, що тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого, заподіяні саме ним. Крім того, заперечує, що лікування потерпілого через місяць після цих подій, є наслідком його дій. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 не визнає, оскільки ніякої моральної шкоди останньому він не завдавав. Його поведінка спровокована неправомірними діями самого потерпілого до його дівчини, з якою він тривалий час зустрічається. Він вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 не обґрунтований, не підтверджений будь-якими доказами, тому просить у його задоволенні відмовити.
В ході досудового розслідування ОСОБА_8 від дачі пояснень відмовився /а.с.69-70, т.2/.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.125 ч.1КК України та встановлені судом фактичні обставини, підтверджуються зібраними у судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме: поясненнями потерпілого, свідків, а також письмовими матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 27.10.2013 року йому подзвонила його дівчина - ОСОБА_11 , з якою він зустрічався близько 11 місяців, та сказала, що приїде на мікрорайон Інгулець. Вони зустрілися приблизно о 08.30 год. біля магазину його матері, поспілкувалися та пішли до ломбарду, оскільки ОСОБА_10 необхідно було внести платіж. Потім вони направилися до будинку АДРЕСА_3 , де мешкає брат ОСОБА_12 . Коли вони йшли, то по дорозі обіймалися. Підійшовши до будинку, він зупинився біля краю будинку, а ОСОБА_10 відійшла на 5-6 метрів до балкону, та чекала, коли її брат викине ключі від дверей під'їзду. В цей час він побачив, що до нього йде незнайомий хлопець, як він тепер знає - ОСОБА_8 , який безпричинно наніс йому два удари кулаком руки у обличчя, розсік йому перенісся, та в нього пішла кров, залило очі. Кухта накинув йому на голову куртку, та продовжував його бити руками та ногами в голову, та по тулубу. Він намагався блокувати удари. Потім Кухта за куртку потягнув його до ОСОБА_10 , та став питати, хто він їй. Локотош плакала, а ОСОБА_13 пішов. Після цього він запитав у ОСОБА_10 , хто цей хлопець. На що вона відповіла, що це був її колишній хлопець ОСОБА_8 . Він запропонував ОСОБА_10 поїхати з ним до лікарні, а потім до міліції, але та відмовилась, та пішла до брата. Він її трохи почекав, але вона не виходила, тоді він пішов, по дорозі зустрів незнайому жінку біля автомобілю, яку попросив підвезти його до 17-ї лікарні. В лікарні йому надали допомогу, зробили знімок, сказали, як лікуватися.
Приблизно через місяць він потрапив до лікарні та проходив курс лікування, та в нього виявили булльозну емфізему легенів. Він вважає, що це є наслідком протиправних дій обвинуваченого, який наносив йому удари не тільки в голову, але і в ділянку грудей.
Неправомірними діями ОСОБА_8 йому заподіяно моральної шкоди. Від його ударів він відчував сильний біль, переніс стрес, його гідність принижена небажанням обвинуваченого вибачитися, добровільно відшкодувати шкоду. Його дівчина ОСОБА_10 після цього розірвала з ним стосунки, хоч до цього в них були дуже гарні стосунки, та вони зустрічалися близько 11 місяців. Заподіяну йому обвинуваченим моральну шкоду він оцінює у 15000грн., та просить стягнути цю суму з обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_14 цивільний позов підтримала, суду пояснила, що потерпілий через посягання обвинуваченого на його недоторканність, переніс раптовий фізичний біль, та пережив значний емоцій стрес. Наслідки перенесеного психологічного стресу призвели до появи у потерпілого негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакція замикання, насторога, невпевненість в собі. Зазначила, що обвинувачений вину не визнає, не вибачився перед потерпілим, що також впливає на моральний стан потерпілого. Враховуючи характер та обсяг страждань розмір моральної шкоди визначений ними в 15 000 гривень. Крім того, на надання правової допомоги потерпілий витратив 3000 грн., відповідна квитанція надана суду, та цю суму вони також просять стягнути з обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 27.10.2013 року, вранці, вона приїхала на мікрорайон Інгулець, та на пр.Перемоги зустріла ОСОБА_5 , з яким вони на той час зустрічалися. До цього, вона телефонувала ОСОБА_15 , що приїде. Вони пішли до ломбарду, де вона внесла черговий платіж, а потім пішли до будинку, де проживає її брат по АДРЕСА_3 . По дорозі ОСОБА_16 став її обіймати нижче талії, вона скинула його руку, оскільки на людях це недопустимо. Коли вони підійшли до будинку, де проживає її брат, вона підійшла до балкону, та чекала коли брат викине їй ключі, а ОСОБА_15 стояв збоку будинку. В цей час вона побачила, що до Поплавського прямує її колишній хлопець ОСОБА_8 . Підійшовши до ОСОБА_5 , ОСОБА_8 почав висловлюватися нецензурно, перший штовхнув Поплавського. Потім ОСОБА_15 у відповідь штовхнув ОСОБА_13 . Вони стали сваритися. Вона побачила, що ОСОБА_13 замахнувся рукою на Поплавського, їй стало страшно, вона закрила очі та стала плакати. Вона не дивилась на хлопців, не чула як її звав ОСОБА_15 , вона боялася, щоб ОСОБА_13 не підійшов і до неї. Коли вона відкрила очі, то ОСОБА_13 вже пішов, вона підійшла до Поплавського, який отряхував одяг, лице в нього було червоне, але крові не було. На питання ОСОБА_15 вона відповіла, що то був її колишній хлопець ОСОБА_8 . Поплавський став просити, щоб вона поїхала з ним до міліції, де він напише заяву, але вона відмовилися. Підтвердила, що в той час вона дійсно зустрічалася і з ОСОБА_13 , і з ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_5 , 1991 року народження, її син. Він тихий, спокійний хлопець, ніколи нікого не ображав та ніколи не лізе у бійку першим. 27.10.2013 року близько 9-ї години вона прийшла на роботу у магазин «Буквар», який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходився і її син. Він сказав, що чекає свою дівчину - ОСОБА_9 . Також сказав, що ОСОБА_10 треба у ломбард та до брата, і він піде з нею. Невдовзі прийшла ОСОБА_18 , та вони з сином пішли через проспект до ломбарду. Приблизно о 09год. 30хвил. їй на мобільний телефон зателефонував син - ОСОБА_16 , та сказав, що його побив колишній хлопець ОСОБА_9 . Вона сказала сину, щоб він йшов до неї, але він сказав, що не хоче йти з розбитим обличчям, яке все у крові, через весь проспект, сказав що піде до магазину, щоб купити води та вмитись. Після цього, приблизно через 10-15 хвилин син знову зателефонував і сказав, що біля сусіднього будинку зустрів якусь жінку, попросив допомоги, вона попросила людей, та ті везуть його на машині до лікарні. Після цього вона сама пішла до лікарні. Там вона побачила, що син знаходиться в приймальному відділенні, у нього було обличчя у крові, була розбита губа, перенісся, декілька шишок на голові. Після надання першої медичної допомоги, син звернувся до міліції. Ввечері син їй розповів, що біля будинку АДРЕСА_3 , він чекав, доки Ірина кликала свого брата, щоб той виніс ключі. В цей час до нього підійшов незнайомий хлопець, який зняв куртку на ходу, та підійшовши до ОСОБА_19 , одразу вдарив його кулаком у ніс, після чого став його бити руками та ногами, та постійно питав у ОСОБА_19 , хто він для ОСОБА_18 . Ірина при цьому не підходила та стояла осторонь, а потім втекла до свого брата.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що 27.10.2013 року в період часу приблизно з 09.00 до 10 год. вона знаходилася у дворі буд. АДРЕСА_5 , біля машини своїх знайомих. В цей час мимо проходив молодий хлопець, який був побитий, весь в крові. В нього було побите обличчя, ніс, губа, йшла кров, він її витерав рукою. Вона спитала, що сталося, та він розповів, що його побив хлопець його дівчини. Йшов цей хлопець зі сторони буд. АДРЕСА_3 , поруч з цими будинками дитячий садок, поруч з ним середня школа №114. Вийшли її знайомі, та вона попросила їх відвезти його до лікарні.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.125ч.1 КК України, підтверджується також письмовими матеріалами кримінального провадження:
- заявою потерпілого ОСОБА_5 , від 27.10.2014 року, щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_21 27.10.2013 року близько 09 год, та притягнення останнього до відповідальності /а.с.3, т.2/;
- рапортом слідчого ОСОБА_22 про виявлення кримінального правопорушення /а.с.4, т.2/;
- рапортом чергового Інгулецького РВ КМУ, про те що 27.10.2013 року до чергової частини Інгулецького РВ надійшло повідомлення з 17-ї міської лікарні про надання медичної допомоги ОСОБА_5 , з діагнозом ЗЧМТ, забій грудної клітини, побив знайомий біля 114 ЗОШ /а.с.2, т.2/, при цьому суд враховує пояснення потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що місце він так зазначив, оскільки не знав на той час № будинку, де все сталося, а неподалік була школа №114, тому він так назвав місце. Та на той час ОСОБА_10 йому сказала прізвище особи, яка його побила;
- довідками КЗ «Криворізька міська лікарня № 17 від 11.11.2013 року та 06.02.2014 року, з яких вбачається, що 27.10.2013 року о 10год.30 хвил. за медичною допомогою до приймального відділення з приводу кримінальної травми звернувся ОСОБА_5 , 1991 року народження, діагноз: закрита травма грудей? Гематома,ссадна грудної клітини зліва та м'яких тканей обличчя, алкотест 1,10 %, кров на алкоголь - 0,8 %. Лікування амбулаторне /а.с.34-35.т.2/;
- висновком судово-медичної експертизи №103 від 30.10.2013 року, у підсумках якого зазначено, що при судово-медичній експертизі у потерпілого ОСОБА_5 виявлені ушкодження у вигляді вогнещевих забоїв м'яких тканин голови, подряпин обличчя та шиї. Ці ушкодження виявлені від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Враховуючі ступінь загоєння ушкоджень можливе їх спричинення 27.10.2013року. Групові та індивідуальні властивості травмуючих предметів на ушкодженнях не відобразилися. Такими предметами могли бути стиснута в кулак рука, взута нога або інший предмет з такими ж властивостями. Потерпілому ОСОБА_5 було спричинено не менш 7-ми травматичних дій тупим предметом (ми). Як кожна окрема, так і у своїй сукупності ці ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень(підстава - п.2.3.5 « Правил судово-медичного визначення ступіню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.95року).
В дослідній частині вищезазначеного висновку експерта зазначено, що в лівій тім'яній області волосяної частини голови поряд розташовані три вогнищеві набряки тканин напівкруглої форми , від 1см до 3см у діаметрі , болючі при торканні. На переніссі, червоній обвідці нижньої губи зліва ; по задній поверхні лівої вушної раковини в верхньому полюсі та правій задній боковій поверхні шиї - по подряпині лінійної форми, довжиною від 1 см до 4 см, мають червоно-коричневе підсохле дно, на рівні оточуючої шкіри. Інших ушкоджень та слідів не виявлено. При пальпації грудної клітки та стисканні її в передньо-задньому напрямку потерпілий відмічає біль в ділянці міжреберних м'язів справа; креапітація уламків відсутня. В акті дихання обидві половини грудної клітки приймають участь рівномірно /а.с.27-28,т.2/;
- довідкою ТОВ «Медиком» від 04.02.2014 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5 в період з жовтня 2013 року по медичну допомогу не звертався /а.с.40,т.2/;
- довідкою КЗ «Криворізька міська лікарня «№2» від 05.12.2013 року, в якій зазначено, що ОСОБА_5 знаходиться на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні з 28.11.2013 року з діагнозом булльозна емфізема легенів, спонтанний пневмоторакс праворуч, оперативне лікування 04.12.2013 року /а.с.42. т.2/;
- висновком судово-медичної експертизи № 32 від 12.05.2014 року, в якому зазначено, що відповідно до наданних меддокументів, у гр. ОСОБА_5 встановлена аномалія розвитку легеневої тканини у вигляді булльозної емфіземи верхньої долі правої легені, яка супроводжувалася спонтанним (мимовільним) розривом цих булл з подальшим розвитком правовічного пневмотораксу та часткового колапсу легені. Ця аномалія розвитку не має ніякого відношення до травми, яку потерпілий отримав в жовтні 2013 року /а.с.52-53.т.2/;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2014 року за участю свідка ОСОБА_11 , в ході проведення якого остання пояснювала, що 27.10.2013 року приблизно о 09.год вони з ОСОБА_5 прийшли до буд. АДРЕСА_3 . Поплавський стояв на куті будинку, а вона знаходилась біля першого під'їзду будинку. Через декілька хвилин помітила, що до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_8 , у них виник словесний конфлікт, після чого ОСОБА_13 штовхнув Поплавського, а той штовхнув ОСОБА_13 , потім ОСОБА_8 наніс один удар кулаком руки Поплавському, після цього вона вже побачила, що ОСОБА_13 немає, а ОСОБА_15 обтрушує свій одяг, та запропонував їй їхати з ним до лікарні та міліції, але вона відмовилась, та фото таблицею до протоколу /а.с.56-62.т.2/.
Оцінивши у сукупності зібрані у судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125ч.1 КК України за ознаками спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, доведена в судовому засіданні повністю, а кваліфікація його дій за ст.125 ч.1 КК України є правильною.
При цьому суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_11 відносно того, що потерпілому ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_8 наніс тільки один удар рукою, та ніякої крові на обличчі потерпілого вона не бачила, оскільки вона тривалий час зустрічалася з ОСОБА_8 , була його дівчиною, та бажає таким чином пом'якшити його відповідальність. До того ж, ОСОБА_11 в судовому засідання пояснювала, що вона заплющувала очі, коли обвинувачений намагався нанести удар потерпілому, тобто не бачила всієї картини подій. Пояснення свідка ОСОБА_23 , у частині того, що крові на обличчі потерпілого не було, спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які суд вважає достовірними.
Суд також критично відноситься до пояснень в судовому засіданні і обвинуваченого ОСОБА_8 , який заперечує факт нанесення ним не менше 7-ми ударів потерпілому, оскільки його твердження, спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_15 , свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , свідка ОСОБА_23 , щодо того, хто розпочав протиправні дії, висновком судово- медичної експертизи від 30.10.2013 року, письмовими матеріалами кримінального провадження, які суд вважає належними та достовірними, які узгоджуються між собою, та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення за ст.125 ч.1 КК України. Суд також критично відноситься до пояснень ОСОБА_8 , у тій частині, що він діяв у стані сильного душевного хвилювання, оскільки окрім його голослівних тверджень, ця обставина нічим не підтверджується.
Суд вважає, що дає свої пояснення обвинувачений ОСОБА_8 таким чином, щоб уникнути кримінальної відповідальності, або пом'якшити свою відповідальність.
Суд критично відноситься і до пояснень потерпілого ОСОБА_5 в частині того, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого через місяць після подій він потрапив до лікарні з хворобою легенів, оскільки відповідно до висновку СМЕ №32 від12.05.2014 року аномалія розвитку легенів у ОСОБА_5 не має ніякого відношення до травми, яку потерпілий отримав в жовтні 2013 року.
Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які обтяжують, або пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не виявлено.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, враховує обставини, що передували скоєнню кримінального правопорушення, та мотиви його скоєння, адже в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_11 на час цих подій зустрічалася і з обвинуваченим, і з потерпілим, та поведінка потерпілого ОСОБА_5 щодо його обійм Локотош у громадському місці, спровокувала протиправному поведінку ОСОБА_8 по відношенню до потерпілого.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за доцільне та справедливе призначити ОСОБА_8 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює, зі слів отримує невисоку заробітну плату, кримінальне покарання у вигляді виправних робіт, з утриманням 10% заробітної плати на користь держави, та таке покарання на думку суду, буде справедливим та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Підстав для призначення менш суворого покарання у вигляді штрафу або громадських робіт, а також ст.75 КК України суд не вбачає, враховуючи відношення обвинуваченого до скоєного, та вищезазначені обставини.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, якій фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яка особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів його сім'ї чи близьких родичів.
Суд вважає, що заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, вже є доказом спричинення йому моральної шкоди. Щодо заподіяння йому душевних страждань, то суд вважає, що потерпілий не надав суду жодного відповідного доказу, який би це підтверджував. Посилання потерпілого ОСОБА_5 на те, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого він потратив до лікарні з хворобою легенів, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Обставини, щодо того, що після скоєного обвинувачений ОСОБА_13 погрожував потерпілому, свідок ОСОБА_10 постійно просила, щоб він забрав заяву, та припинила з ним стосунки, також не є належними доказами моральних страждань, оскільки це виходить за рамки цього кримінального провадження, та не є доказом моральних страждань.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи ступінь тяжкості заподіяних потерпілому ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, суд вважає, що справедливим буде компенсація моральної шкоди у розмірі 1500 грн. Щодо витрат на правову допомогу адвоката, оскільки вони підтверджені документально, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню частково пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 300 грн.
Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 /шести / місяців виправних робіт, з утриманням із ОСОБА_8 на користь держави 10% заробітної плати.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином 1500 /одну тисячу п'ятсот/ гривень, та на відшкодування витрат на правову допомогу 300 /триста/ гривень.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику кримінального провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: