"30" грудня 2014 р.Справа № 921/1248/14-г/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", пр. Перемоги, 65, м. Київ, в особі Тернопільської філії приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", вул. Листопадова, 9, м. Тернопіль, Тернопільська область
про cтягнення заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 5 663,50 грн.
За участі представників сторін:
позивача: не прибув;
відповідача: не прибув.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Тернопільської філії приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про cтягнення заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 5 663,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору № А 0306703 від 06.12.2012 р. добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника, відповідачем не була проведена виплата страхового відшкодування по страховому випадку - витікання продукту (концентрований сік) внаслідок ДТП з-під обшивки напівпричепів-цистерн, чим допущено заборгованість в сумі 5 663,50 грн, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі №921/1248/14-г/18 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.11.2014 р., який відкладався на 04.12.2014 р. Крім того, в судовому засіданні 04.12.2014 р. оголошувалась перерва до 23.12.2014 р. о 10:00 год. При цьому, зобов'язано позивача надати суду докази відшкодування замовнику - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O шкоди, заподіяної під час дорожньо - транспортної пригоди 22.05.2013 р.; виставлену замовником - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O товариству з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" претензію про відшкодування заподіяної шкоди; заявку TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O (в перекладі на українську мову), як доказ того, що замовник замовляв автомобіль без температурного контролю.
В судове засідання 23.12.2014 р. представник позивача прибув, однак витребуваних документів суду не подав, тому ухвалою від 23.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 30.12.2014 р. Цією ж ухвалою суд повторно зобов'язав позивача надати відповідні документи.
В судове засідання 30.12.2014 р. представник позивача не прибув, причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не представив.
Представник відповідача в судове засідання 30.12.2014 р. також не з'явився, однак згідно усних його пояснень у попередніх судових засіданнях, а також письмового відзиву на позовну заяву (вх.№ 21536 від 24.11.2014 р.) проти позову заперечив, зокрема зазначив, що франшиза встановлена договором перевищує розмір збитку, тому АТ "СГ "ТАС" (приватне) не має правових підстав для виплати ТОВ "МВ Стеллар" страхового відшкодування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі являється стягнення із приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 5 663,50 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2013 р. товариство з обмеженою відповідальність "МВ Стеллар" уклало договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу із замовником - TRIMEX SOLUTION Sp.z O.O.
Відповідно до умов договору фрахтування від 22.05.2013 р. ТОВ "МВ Стеллар", як перевізник, взяло на себе зобов'язання за плату доставити технічно справним та пристосованим для перевезення автомобілем Volovo FH 13.460 (д.н.з. ВО 0693 АХ) та напівпричепом (д.н. LU1842X) з м. Купин, Молдавія до м. Дрохтерзен, Німеччина визначеного замовником товару згідно товаросупровідних документів, а замовник, в свою чергу, зобов'язався сплатити за таке перевезення (п.1.1. договору фрахтування).
Згідно транспортного ордеру від 20.05.2013 р. та міжнародної товаротранспортної накладної CMR №254373 ТОВ "МВ Стеллар" здійснювало перевезення вантажу - сік яблучний (концентрат) - вагою 22 т.
Страхування вантажу здійснювалося перевізником у встановленому чинним законодавством порядку (п.2.4. договору фрахтування).
Відповідальність автоперевізника ТОВ "МВ Стеллар" застрахована в АТ "СГ "ТАС" (приватне).
Так, 06.12.2012 р. з метою захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб при пошкодженні (руйнуванні) майна, його загибелі, знищення, затоплення, крадіжки і т.п., що носять ненавмисний (випадковий) характер страхувальником - товариством з обмеженою відповідальність "МВ Стеллар" (позивачем по справі) в особі директора Васькевича С.В., що діє на підставі Статуту та страховиком - приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (відповідачем по справі) в особі начальника відділу майнового страхування Тернопільської філії Бігуна Р.О., що діє на підставі Положення про філію, Довіреності № 10-11/433 від 01.11.2011 р., був укладений договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № А0306703.
В той же час, при здійснені перевезення вантажу - концентрованого яблучного соку по маршруту м. Купин, Молдавія - м. Дрохтерзен, Німеччина сталася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила витікання продукту (концентрований сік) з-під обшивки напівпричепів-цистерн.
Відповідно, ТОВ "МВ Стеллар" звернулося до АТ "Страхова група "ТАС" (приватне) із заявою вих. №2735 від 23.05.2013 р., в якій повідомляв страховика про настання 22.05.2013 р. страхового випадку, а саме ДТП з автопоїздом ВО0693АХ/LU1842X та ймовірне витікання вантажу-концентрованого соку. В подальшому позивачем було надано відповідачу всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування, однак відповідачем виплата по вищенаведеному страховому випадку так і не була проведена.
Листом від 04.07.2014 р. № ГО 900/4924 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування по даній справі, оскільки продукт який перевозився, відноситься до вантажів підвищеного ризику та потребував температурного контролю. В свою чергу, відповідно до п.3.3 Договору безумовна франшиза по страхуванню вантажу підвищеного ризику становить 2 500 USD, що в перерахунку на гривні по курсу НБУ на дату настання страхового випадку - 22.05.2013 р. складає 19 982,50 грн, а оскільки відповідно до п.19.6.3. договору, розмір страхового відшкодування за цим договором визначається з врахуванням безумовної франшизи, тому, на думку відповідача, відсутні підстави для проведення виплати страхового відшкодування по даній справі.
Непогоджуючись із таким висновком приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ТОВ "МВ Стеллар", за захистом порушеного права, звернулося в господарський суд Тернопільської області із даними позовними вимогами.
Відповідно до пункту 1 укладеного між сторонами правочину, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю та/або здоров'ю фізичної особи або її майну, а також шкоди, заподіяної майну юридичної особи, під час здійснення автоперевезень відповідно до положень міжнародної Конвенції КДПВ 1956 р. (з доповненнями і змінами), включаючи Протокол до Конвенції 1978 р. та транспортного законодавства тієї держави, на території якої сталася подія, що призвела до страхового випадку.
Крім того, у своєму відзиві на позовну заяву (вх.№ 21536 від 24.11.2014 р.) відповідач звертає увагу суду на те, що згідно п.19.1 договору страхування здійснюється страховиком за принципами відшкодування, що означає, що страховик здійснить виплату страхового відшкодування згідно з умовами цього договору лише після того, як страхувальник поніс збиток, тобто оплатив пред'явлену до нього претензію, якщо інше не буде узгоджено сторонами в письмовій формі. Оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують оплату пред'явленої йому претензії, ТОВ "МВ Стеллар" вважає вимоги страхової компанії необґрунтованими та безпідставними.
Із урахуванням вищенаведеного, судом зобов'язано позивача надати суду докази відшкодування замовнику - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O шкоди, заподіяної під час дорожньо - транспортної пригоди 22.05.2013 р.; виставлену замовником - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O товариству з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" претензію про відшкодування заподіяної шкоди та заявку TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O (в перекладі на українську мову), як доказ того, що замовник замовляв автомобіль без температурного контролю.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача обов'язок поданими суду доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Наведене правило кореспондується із положеннями ст.54 ГПК України, яка встановлює вимоги до позовної заяви. Так, остання, серед іншого, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують позов.
Документи, якими обґрунтовуються позовні вимоги повинні бути долучені до позовної заяви і в силу ст. 57 ГПК України.
На виконання вказаних норм процесуального законодавства позивачем не долучено до позовної заяви суду докази відшкодування замовнику - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O шкоди, заподіяної під час дорожньо - транспортної пригоди 22.05.2013 р.; виставлену замовником - TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O товариству з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" претензію про відшкодування заподіяної шкоди та заявку TRIMEX SOLUTION Sp.zO.O (в перекладі на українську мову), як доказ того, що замовник замовляв автомобіль без температурного контролю.
Вимоги суду про надання зазначених вище документів, які викладені в протоколі судового засідання від 04.12.2014 р., а також в ухвалі суду від 23.12.2014 р., позивачем були не виконані.
Крім того, представника позивача у судовому засіданні 04.12.2014 р. під розписку (докази у справі) зобов'язано надати суду відповідні документи, всупереч наведеного, витребувані документи позивачем до матеріалів справи не долучені.
Як наслідок, суд позбавлений можливості дослідити у засіданні письмові докази, на підставі яких у позивача виникло право вимоги до відповідача про cтягнення заборгованості по страховій виплаті у зв'язку з відшкодуванням заподіяної шкоди, майну юридичної особи, під час здійснення автоперевезень.
В той же час, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи без оцінки належних та допустимих письмових доказів - документи які підтверджують відшкодування шкоди, а також документи в яких міститься інформація з приводу того, що замовник замовляв автомобіль без температурного контролю тощо, є неможливим, адже процесуальне законодавство не допускає вирішення спору за відсутності належних доказів. При цьому, слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, враховуючи п. 4.9 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Як визначається в п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Щодо судового збору" № 01-06/1625/2011від 25.08.2011 року, із наступними змінами, статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду; зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, визначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 81 (залишення позову без розгляду), крім випадку, коли позов залишений без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача.
На необхідності повернення судового збору у випадках залишення позову без розгляду також наголошено в п.4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зокрема, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір в сумі 1827,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 13166 від 05.11.2014 р.
Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ч.1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Дана ухвала є підставою для повернення із Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" (вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32578150) судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплаченого платіжним дорученням № 13166 від 05.11.2014 р. Оригінал платіжного доручення № 13166 від 05.11.2014 р. знаходиться в матеріалах справи № 921/1248/14-г/18.
3. Ухвалу з відтиском гербової печатки надіслати позивачу, копію ухвали відповідачу.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено сторонами протягом п'яти днів з дня їх оголошення через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька