Справа № 161/17131/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С.
Провадження № 22-ц/773/1987/14 Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.
26 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Концевич Я.О.,
з участю пр-ка позивача - Плеханова О.М.,
пр-ка відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 24 листопада 2014 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 листопада 2014 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» у даній справі відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом, про застосування якого заявлено відповідачем.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В апеляційному суді представник позивача апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просить її відхилити.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 травня 2006 року сторонами було укладено договір шляхом написання заяви відповідачем, яка разом з Умовами і правилами надання банківських послуг і Правилами користування платіжною карткою складає між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4 договір про надання банківських послуг (а.с.13, 14-19).
Відповідно до умов договору ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із базовою процентною ставкою 1,4 % в місяць із розрахунку 360 днів у році із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_4 не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість.
Пунктом 2 розділу І Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).
Відповідно до пунктів 3.1.1., 5.4. розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).
Відповідно до заяви від 30.05.2006 року, яка є невід'ємною частиною договору, укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4 термін дії картки становить 2 роки (а.с.13-зворот).
Копія цієї картки, яку не заперечив позивач, надана відповідачем і кінцевий термін її дії визначено - травень 2008 року (а.с.34).
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 22 жовтня 2014 року (а.с.2).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Враховуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й термін дії карточки, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).
Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки визначений - до травня 2008 року (а.с.34).
Із розрахунку позивача вбачається, що останній платіж відповідач на погашення кредитних коштів здійснив 01.04.2008 року у розмірі 1450 грн. (а.с.10-зворот).
Автоматичне неодноразове продовження дії картки, на що покликається апелянт, не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.
З урахуванням цих обставин та факту пред'явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» позову тільки у жовтні 2014 року, питання застосування строку позовної давності відповідно до ст.ст.256, 257, ч.ч.1, 5 ст.261, ч.4 ст.267 ЦК України вірно вирішено судом першої інстанції в зв'язку із поданням щодо цього відповідної заяви відповідачем ОСОБА_4 (а.с.29-30, 40-41).
Покликання апелянта на пролонгацію договору спростовуються вищенаведеними нормами права.
Крім того, Умови і правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою містять протиріччя в частині визначення терміну дії договору і ці протиріччя представник позивача в суді спростувати не зміг.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 24 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді