Справа № 154/3743/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Каліщук А.А.
Провадження № 22-ц/773/2015/14 Категорія: 81 Доповідач: Шевчук Л. Я.
29 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,
при секретарі - Захаровій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за поданням державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2014 року,
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2014 року в даній справі відмовлено в задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає ухвалу суду необґрунтованою із-за порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому розгляд справи проводиться за їх відсутності та відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України без здійснення фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного запису.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з таких мотивів.
Відповідно до статті 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому статтею 377-1 ЦПК України. Згідно цієї статті питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань (п.5).
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/154/1082/2013 від 27 грудня 2013 року, виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алматик, Ташкентської області, Республіки Узбекистан. Станом на 01 листопада 2014р. заборгованість по аліментам становить 5483,87грн. Державний виконавець звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1
За змістом пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
На державного виконавця за змістом частини 2 статті 377-1 ЦПК України покладений обов'язок довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у праві виїзду за межі України. В судовому засіданні не встановлено, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань по оплаті аліментів на утримання дітей.
Також в матеріалах подання відсутні дані про направлення та отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2014 року з виконання виконавчого листа, виданого Володимир-Волинським міським судом 27 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 250 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 02 грудня 2013 року та до досягнення дітьми повноліття. Матеріали справи містять копії попередження, які направлялись боржнику, проте відсутні дані про отримання ним цих документів. Крім того, державним виконавцем не доведено суду того, що у боржника відсутнє майна, на яке можна було б звернути стягнення, чи про вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав. Невиконання зобов'язань боржником не може бути підставою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і не свідчить про ухилення від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду, яка постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 рудня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді