Справа № 155/1643/14-к Провадження №11-кп/773/476/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст.15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2014 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника на вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 (дванадцять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому постановлено рахувати з 10 червня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_10 :
- на користь потерпілого ОСОБА_11 44 571 грн. 36 коп. матеріальної та 100000 моральної шкоди;
- на користь управління фінансів Горохівської районної державної адміністрації 3963 грн. 06 коп. - кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого;
- в дохід держави судові витрати в розмірі 1278 грн. 68 коп., які були пов'язані з проведенням судових експертиз.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_10 визнаний винним і засуджений за те, що він 08.06.2014, близько 01 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в м. Горохів по вул. Шевченка, 23 поблизу магазину «Копі-Центр», бажаючи помститись за конфлікт, який незадовго до цього виник між ним і потерпілим, з метою умисного вбивства з особливою жорстокістю ОСОБА_11 облив останнього бензином із заздалегідь заготовленої поліетиленової пляшки ємкістю 1.5 літра, та підпалив запальничкою.
Вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_10 , покинув місце події шляхом втечі, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки полум'я на потерпілому було загашене сторонньою особою.
Внаслідок вищезазначених умисних дій ОСОБА_10 . ОСОБА_11 отримав термічні опіки голови, тулуба та кінцівок 2 - 3 ступеня площею 75%, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
У поданих апеляційних скаргах скаргах обвинувачений та його захисник посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В обгрунтування зазначають, що ОСОБА_10 , обливаючи бензином ОСОБА_11 та підпалюючи його, умислу на вбивство потерпілого не мав, а хотів лише налякати останнього. У зв'язку з цим просять вирок суду змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому за даною статтею покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахування його щирого розкаяння у вчиненому та часткового відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
В запереченнях потерпілий і його представник вказують на безпідставність апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника і просять залишити їх без задоволення, а вирок суду без зміни.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які підтримали останні і в судових дебатах, а обвинувачений ОСОБА_10 і в останньому слові, просили їх задовольнити, потерпілого, його представника, прокурора, які заперечили проти апеляційних скарг та в судових дебатах просили залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами останніх, апеляційний суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_10 в інкримінованому йому злочині підтверджуються об'єктивними доказами, які зібрані органами досудового розслідування у передбаченому законом порядку і належним чином перевірені та оцінені судом в ході судового розгляду.
Так потерпілий ОСОБА_11 показав, що через пів години після конфлікту в кафе з ОСОБА_10 , останній зателефонував до нього та запропонував зустрітись для розмови. Коли він зустрівся з ним на дорозі поблизу магазину «Копі-Центр», то обвинувачений підійшов до нього, та сказавши «фа-фа Мар'янчик», облив його бензином із пластикової пляшки і підпалив, після чого втік. Він почав горіти та впав на землю, а ОСОБА_12 , який знаходився неподалік, підбіг та загасив на ньому полум'я.
Дані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_12 , який показав, що бачив, як ОСОБА_10 підійшовши до ОСОБА_13 , облив його бензином, підпалив та почав втікати, і на його крик допомогти загасити вогонь не реагував. Самотужки загасивши вогонь на ОСОБА_11 він викликав працівників міліції та швидку допомогу.
Сам же обвинувачений показав, що він дійсно через деякий час після конфлікту в кафе з ОСОБА_11 , по телефону запропонував останньому зустрітись для розмови, під час якої облив його бензином, який перед цим придбав на заправці, підпалив, після чого втік.
Факт придбання обвинуваченим літри бензину безпосередньо перед самою зустріччю з потерпілим підтерджується показаннями свідка ОСОБА_14 - працівника АЗС, із яких вбачається, що ОСОБА_10 , придбавши у пластикову пляшку бензин, пішов в сторону магазину «Копі-Центр».
Відповідно до протоколу та висновків судових експертиз(а.с. кр.пр. 140 - 144, 179 - 184) частини саме цієї пляшки із слідами пальців рук ОСОБА_10 та залишками бензину були виявлені разом із запальничкою та обгорілим одягом на місці події.
Згідно висновку судово-медичної експертизи (т. 1 а.к.пр. 169 - 170) у ОСОБА_11 виявлено термічні опіки голови, тулуба та кінцівок 2 - 3 ступеня площею 75%, піковий шок 2-3 ступеня, які виникли внаслідок дії відкритого полум'я, та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. При обширеній площі (75%) опікової поверхні - 2-3 ступеня, в силу анатомо-фізіологічної будови організму людини, а саме будови центральної та периферичної нервової системи, потерпілий відчував значний та тривалий фізичний біль.
Оцінивши дані докази, в їх сукупності, суд першої інстанції підставно поклав їх в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими фактичними обставинами справи, навівши, при цьому, у вироку переконливі мотиви чому він взяв до уваги одні докази та відхилив інші
При цьому, він обгрунтовано визнав безпідставними доводи захисника та обвинуваченого про те, що останній наміру вбивати ОСОБА_11 не мав, а хотів лише налякати останнього, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Так, характер і спрямованість послідовних та чітких умисних дій ОСОБА_10 , який через незначний проміжок часу після конфлікту з ОСОБА_11 , викликав останнього по телефону в нічний час для розмови, придбав на автозаправці бензин, який приніс до місця зустрічі, де облив ним потерпілого і підпалив, після чого втік з місця події, свідчить про намір обвинуваченого саме позбавити життя потерпілого. При цьому ОСОБА_10 , усвідомлював особливо жорстокий характер обраного ним способу позбавлення життя та бажав настання таких наслідків. Однак вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Досудове розслідування та судовий розгляд у кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог КПК України. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в справі не встановлено.
З огляду на вищенаведене суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство з особливою жорстокістю.
Згідно ст. ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, з тим, щоб особі, яка вчинила злочин, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається із вироку покарання ОСОБА_10 призначено з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, даних про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується посередньо, а також думки потерпілих, які наполягали на суворому покаранні.
В якості ж обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_10 судом обгрунтовано визнано вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання ж обвинуваченого та його захисника на неврахування судом при призначенні йому покарання в якості обставин, що його пом'якшують, щирого каяття у вчиненому та часткового відшкодування потерпілому заподіяної шкоди апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження:
- в першому випадку, обвинувачений після скоєного переховувався від правоохоронних органів у зв'язку з чим оголошувався в розшук, і як в ході досудового розслідування так і під час судового розгляду свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав;
- в другому ж випадку, суд хоч і не зазначив про цю обставину у вироку, однак фактично врахував її разом з іншими обставинами, призначивши покарання в межах санкції статті, однак ближче до мінімального.
В той же час, перевіряючи справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку посиланння на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_10 - тяжкі наслідки, завдані злочином, як безпідставно інкриміновану, оскільки настання таких наслідків охоплюється диспозицією інкримінованого йому злочину.
Однак ця обставина не дає підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_10 , оскільки воно судом призначене йому у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільні позови у даному кримінальному провадженні судом вирішені у відповідності до вимог ст. ст. 128, 129 КПК України та ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни вироку з мотивів наведених в апеляційних скаргах, а тому, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України,
Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_10 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_10 - тяжкі наслідки, завдані злочином.
В решті вирок залишити без зміни
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: