Справа № 169/822/14-а
Провадження № 2-а/169/17/14
Категорія: 14
29 грудня 2014 року смт.Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Турак О.В.
при секретарі Луцик Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Волянюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області (далі - УПФУ в Турійському районі) про зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що з 03 грудня 2010 року їй призначено пенсію відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу». Вказуючи, що відповідач неправомірно відмовляється включати для обчислення її пенсії до заробітку суми матеріальної допомоги, премій та індексації заробітної плати, просила зобов'язати УПФУ в Турійському районі перерахувати та виплатити їй пенсію, як державному службовцю, з 03 грудня 2010 року у розмірі 90 % заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії відповідно до норм чинного законодавства.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з тих підстав, що індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому УПФУ в Турійському районі правомірно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 03 грудня 2010 року призначено пенсію за віком відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» на підставі довідки УПФУ в Турійському районі від 02 грудня 2010 року №1022/04-10-17, при цьому для обчислення пенсії включено, як складові заробітної плати позивача, оклад, надбавки, доплати, премії, в т.ч. до державних, професійних свят та ювілейних дат (а.с. 16-17).
26 листопада 2014 року позивач звернулася до УПФУ в Турійському районі із заявою про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги.
Листом УПФУ в Турійському районі від 03 грудня 2014 року позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що вказані у поданій нею для перерахунку довідці інші виплати не є складовими заробітної плати і не повинні враховуватися при обчисленні пенсії (а.с. 13-14).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких відносяться, зокрема, матеріальна допомога та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Системний аналіз наведених вище положень закону дає підстави для висновку, що на момент призначення позивачу пенсії матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, входили до системи оплати праці державного службовця та були об'єктом для нарахування та сплати страхових внесків (зборів), а тому в контексті вищезазначених норм закону враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, від 26 листопада 2014 року слідує, що до таких складових заробітної плати позивача входять також й «Інші виплати» в розмірі 10472.28 грн. (а.с. 18), з яких було нараховано та фактично сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної довідки про складові заробітної плати в графі «Інші виплати» включено матеріальну допомогу на суму 6890.75 грн. та індексацію заробітної плати на суму 3581.53 грн. (а.с. 18).
За таких обставин справи, відповідно до вказаних вище норм матеріального права та враховуючи характер спірних правовідносин, з метою реалізації і дотримання визначених ст.ст. 2, 8 КАС України завдань і принципів адміністративного судочинства, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, оскільки в даному випадку в контексті положень ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які є спеціальними нормами, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, матеріальна допомога та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, включаються до складу заробітної плати застрахованої особи (державного службовця) і повинні враховуватися при обчисленні розміру її пенсії, навіть, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Наведені висновки цілком узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 14 травня 2013 року у справі № 21-125а13, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 06 листопада 2013 року у справі № 21-305а13, від 04 березня 2014 року у справі № 21-3а14, від 03 червня 2014 року у справі № 21-134а14, прийнятих в адміністративних справах за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу») у подібних правовідносинах, які відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
У контексті положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому будь-яка особа, звертаючись до компетентного органу держави чи посадової особи про вчинення певних дій, виправдано сподівається на дотримання останніми при вчиненні таких дій вимог закону.
З огляду на вказане та враховуючи, що до неправильного обчислення пенсії в даному випадку призвело невнесення всупереч вимогам закону уповноваженим на те державним органом у довідку про складові заробітної плати позивача виплат матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, що в свою чергу створило непропорційне й невиправдане втручання у реалізацію позивачем свого права на пенсійне забезпечення, то суд вважає, що порушене право позивача в розумінні справедливої сатисфакції підлягає поновленню з моменту його порушення шляхом проведення перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії з врахуванням вже отриманих нею сум пенсії з 03 грудня 2010 року - дня призначення пенсії, оскільки позивач не мала і не повинна була мати жодних розумних сумнівів щодо повноти і достовірності виданої їй довідки, а із заявою про перерахунок пенсії звернулась до відповідача та із позовом до суду у листопаді та грудні 2014 року відповідно - як тільки дізналась про постанови ВСУ з даного приводу, про що вона ствердила у позовній заяві та в судовому засіданні.
Наведене цілком узгоджується із правовими позиціями Європейського суду з прав людини та правовим принципом «належного урядування».
Так, у рішенні в справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» Суд вказав, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу, а ризик будь-якої помилки державного органу чи посадової особи повинен покладатися на саму державу і самі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, на думку суду, строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст. 99 КАСУ, позивачем не пропущений.
Доводи представника відповідача про те, що матеріальна допомога та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця, у зв'язку з чим не повинні враховуватися при обчисленні пенсії, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім цього, вичерпний перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці та відповідно з яких не справляються страхові внески, визначено у п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13 січня 2004 року, у якому відсутні такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати.
Разом з тим, позов у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням інших фактично отриманих сум є безпідставним і необґрунтованим, у зв'язку з чим до задоволення не підлягає.
Згідно з ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких належних, допустимих і беззаперечних доказів відповідно до вимог ст.ст. 70-71 КАС України на спростування вищевказаного представником відповідача суду надано не було і в матеріалах даної справи такі відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 70, 71, 159, 160-163, 167, 256 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 03 грудня 2010 року пенсію державного службовця у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків з врахуванням матеріальної допомоги в розмірі 6890.75 грн. (шість тисяч вісімсот дев'яносто грн. 75 коп.), сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, в розмірі 3581.53 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна грн. 53 коп.).
В решті позову відмовити.
Постанову суду у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий /підпис/
Суддя Турійського районного суду О.В.Турак