Справа № 161/11009/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф.
Провадження № 22-ц/773/1920/14 Категорія: 59 Доповідач: Антонюк К. І.
18 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Антонюк К.І.,
суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Овсієнко А.А.,
при секретарі - Черняк О.В.,
з участю: відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення коштів за сплату житлово-комунальних послуг та інших обов'язкових платежів, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2014 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2014 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення коштів за сплату житлово-комунальних послуг та інших обов'язкових платежів відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6, не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти за сплату житлово-комунальних та інших обов'язкових платежів в сумі 13 596,04 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.
В поданій до суду заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивач у справі - ОСОБА_2
Судом першої інстанції встановлено, що в квартирі зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_2, відповідачі та їх неповнолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. крім того, в квартирі проживає без реєстрації співмешканець позивача ОСОБА_8 Ці обставини підтверджуються будинковою книгою, висновком начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, довідкою ЖКП-7 м.Луцька (а.с. 28-33, 60, 80), показаннями свідка ОСОБА_9
З позивачем ОСОБА_2 як власником квартири укладено договори про надання житлово-комунальних послуг, а саме: договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 06.11.2013 року №52381, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 04.07.2010 року №58/7/132, договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 20.05.2009 року №21205(а.с.10-23).
Звертаючись до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 13 596,04 грн. за сплачені нею житлово-комунальні послуги за період з червня 2011 року по червень 2014 року позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що за вказаний період нею особисто сплачено за житлово-комунальні послуги 16 995,05 грн. У зв'язку з тим, що відповідачі зобов'язані сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги, а також як батьки повинні нести витрати на утримання неповнолітніх дітей, тому просила стягнути з відповідачів ? частину понесених нею витрат по оплаті житлово-комунальних послуг.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що оплату послуг за вказаний період здійснювали також і відповідачі, тому наданий позивачкою розрахунок є неправильним, крім того позивачем не враховано проживання в квартирі її співмешканця ОСОБА_8, на якого також покладено обов'язок щодо сплати комунальних послуг.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ст.ст. 64, 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Статею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
З показань ОСОБА_1, ОСОБА_3 допитаних судом першої інстанції як свідків вбачається, що вони з неповнолітніми дітьми користуються однією кімнатою в трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, а в користуванні позивача та ОСОБА_8, з яким позивачка перебуває в громадянському шлюбі, перебуває дві кімнати. У зв'язку з тим, що рахунки по оплаті комунальних послуг відкриті на позивача ОСОБА_2, тому постійно ними проводилась оплата на ці рахунки і спору між ними щодо оплати не виникали. За період з червня 2011 року по червень 2014 року особисто ними за їх власні кошти сплачено 11 599 грн., а позивачкою 6 114 грн. Квитанції щодо здійснення оплати кожна сторона зберігала окремо.
В судовому засіданні позивачі надали квитанції щодо оплати комунальних послуг за період з червня 2011 року по червень 2014 року на суму 11 599 грн.
Обставини щодо здійснення оплати за комунальні послуги відповідачами у справі на рахунок, який відкритий на ОСОБА_2 підтвердила свідок ОСОБА_9, яка також зазначила, що в квартирі без реєстрації біля 10 років проживає ОСОБА_8
Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що квитанції надані відповідачами, у яких зазначено прізвище ОСОБА_2, не є достатнім та беззаперечним доказом сплати послуг саме позивачкою, оскільки в судовому засіданні встановлено, що рахунки у зв'язку з укладенням договорів позивачкою, не могли бути відкриті на інших членів сім'ї, та об'єктивність показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_3 про здійснення ними оплати підтверджені показаннями свідка ОСОБА_9
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлено, що відповідачі брали участь у витратах по оплаті комунальних послуг, тому вимоги позивача щодо стягнення коштів з відповідачів є безпідставними.
Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: