Справа № 168/877/14
Пр.№ 2/168/246/14
16.10.2014 р.
18.12.2014 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Кошелюк Л.О.
при секретарі - Сулеві Н.С.,
за участю:
пр-ка позивача ПАТ КБ "Приватбанк" - Савицької Г.Р.
відповідача- ОСОБА_3
його пр-ка - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк "до ОСОБА_3 про стягнення кредитного боргу,
Між ПАТ КБ "Приватбанк " і ОСОБА_3 06.12.2005 року укладено картковий кредитний договір з лімітною лінією 9 000 грн. , зі сплатою 36 % річних на строк дії картки - 12 місяців.
Договір укладено шляхом підписання відповідачем заяви з Умовами, тарифом і Правилами здійснення операцій за картковими рахунками надання банківських послуг( далі -Правил,Умов), Позивач надав банківські послуги позичальнику. А той зобов"язувався до 1 числа щомісячно погашати (згідно Правил) 7 % суми заборгованості . Чого не виконав і заборгував, станом на 31.08.2014 р., 23605.61 грн. (тобто, кредит - 4592.60 грн, заборгованість по відсотках - 17412.74 грв., штрафи : фіксований - 500 грв, процентна складова - 1100.27грв.).
Позивач просить стягнути цю суму та судові витрати з відповідача.
У судовому засіданні пр-к позивача Савицька Г.Р. позов підтримала з наведених підстав. Пояснила, що останні три платежі проведено шляхом списання з дебетної картки відповідача згідно Умов 05.02, 07.02, 08.02.2013 року. А попередній останній платіж мав місце 25.04.2008 року.
Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_2 позову не визнали.
ОСОБА_3 пояснив, що кредит погасив 27.03.2008 року. А в межах місяця додатково вніс певну суму для погашення можливих залишків. Тоді ж банком була видана довідка про відсутність боргів по кредиту. Що стосується списання у лютому 2013 року сум з дебетного рахунку, то вважає дії банку незаконними оскільки коштів там не було і картка була втрачена.
Представник ОСОБА_2 пояснив, що банк штучно намагається перервати строк позовної давності після п"ятирічного внесення останнього платежу.
Просять застосувати строк позовної давності і з цих підстав відмовити в позові.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. ст. 526,629, 1054,631 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк ... зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов"язки відповідно до договору.
Позивач свій позов доводить такими доказами: заявою про видачу карткового кредиту від 06.12.2005 року, підписану відповідачем, який отримав з номером рахунку 4149605...9917; Умовами і Правилами з розрахунком боргу; копією паспорта відповідача до підписаної ним заяви;свідоцтвом про держреєстрацію ПАТ КБ "Приватбанк" і витягом зі статуту та довідкою про наявність заборгованості по 3-х угодах.
З перерахованих доказів слідує, що відповідач отримав картковий кредит по тарифному пакету "Універсальний " з лімітнім залишком 9000 грн. Щомісячно до 1 числа згідно Правил зобов'язувався погашати кредит та відсотки за користування ним. Останній платіж здійснив 25.04.2008 року. А 05.02,07.02,08.02. 2013 року позивачем списано відповідно, 4.11грв,47.45 грв, 1252.52 грв. з дебетного рахунку відповідача.
Тоді як відповідач оспорює це списання і доводить неправомірність дій такими доказами: розрахунком боргу позивача про внесення ним сум (останніх 27.03.2008 р. і 25.04.2008 р.), довідкою банку від 27.03.2008 року про відсутність у нього заборгованості по кредитах станом на 27.03.2008 року, довідкою банку про наявність цього кредиту та кредиту по аналогічній картці за НОМЕР_1, борг по якому стягнуто рішенням апеляційного суду Волинської області від 28.01.2014 року ( був отриманий 12.10.2005 року) і про зарахування цим же рішенням переривання строку позовної давності аналогічними сумами в аналогічний період що і теперішнього боргу з дебетної картки, на якій коштів, на момент списання, не було.
Оцінюючи наведені сторонами докази відповідно до ст.212 ЦПК України по їх достатності та взаємному зв"язку у сукупності суд за внутрішнім переконанням вважає ,що у даному випадку має місце зловживання позивача своїм правом і суперечить суті відносин між сторонами. І що заборонено ст.6 ч.3 ЦК УКраїни. А саме , п.п.4.6,5.2,,3.1,3.1.1.,3.1.3.2 Умов карткового договору, визначено, що строк його дії відповідає строку дії картки. Позивач ствердила, що максимальний строк дії картки - 3 роки. А картка відповідачеві по закінченню строку дії більше не видавалась. І списання коштів з рахунку банк мав провести тільки у разі наступання строків платежів, що оформлюється меморіальним ордером. У разі порушення Умов договору чи утворення овердрафту банк мав право заблокувати картку і вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань у цілому чи долі. Чого ним не зроблено. А провів списання неіснуючих на дебетному рахунку коштів майже через 5 років
( 05.02.,07.02,08.02.2013 року), що свідчить про зловживання банку з метою штучного переривання позовної давності. І порушує суть договірних відносин сторін. З оглянутої судом цивільної справи № 168/1136/13-ц вбачається , що банком вже проводилося списання по іншому кредиту боргу з аналогічними сумами і періодом стягнення з того ж самого дебетного рахунку. Тобто, одних і тих же сум в аналогічний період по різних кредитах.Про фіктивність операції свідчить і те,що по інших проведених операціях зазначений час проведення такої операції. Чого не міститься по оспорюваних операціях. Представник позивача також ствердила суду, що дебетний рахунок слугує для зарахування коштів клієнта, а банк йому надав кредит на нього, яким погасив заборгованість по кредиту. Тоді як відповідач зазначив, що дебетний рахунок слугував йому, як підприємцеві , лише для зарахування коштів від проведеної підприємницької діяльності іншими особами. І на той час картка була втрачена . Її більше не поновлював.
Позивач не могла пояснити суду 5 річний термін незвертання до суду за захистом свого права.
Разом з тим, відповідач дотримався вимог п.9.5 про закриття рахунку ще 27.03.2008 року за заявою. Та додатково погасив 25.04.2008 року кошти у разі можливої заборгованості перед банком протягом 30 днів після повернення картки. Зазначив, що у жовтні цього року з отриманням копії позовної заяви дізнався про неіснуючий борг.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, про визнання нею свого боргу або визнання обов"язку. Відповідач категорично заперечує визнання боргу списанням сум у лютому 2013 року з дебетного рахунку. А позивач не надав суду будь-яких доказів про визнання відповідачем свого боргу в 2013 році.
Оскільки позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення, яка подана відповідачем, т о згідно зі ст. 267 ч.3.4 ЦК України, це є підставою для відмови у позові. Бо для позивача перебіг строку позовної давності, у даному випадку, починається з 1 травня 2008 року,тобто після настання строку несплати чергового платежу.
З врахуванням викладеного суд вважає позов безпідставним.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 526, 631 ЦК України
суд,-
у позові ПАТ КБ "Приватбанк "до ОСОБА_3 про стягнення кредитного боргу, відмовити
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд.
Суддя: Л. О. Кошелюк