Єдиний унікальний № 500/7541/14-к
Провадження № 1-кп/500/532/14
Іменем України
23 грудня 2014 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, із неповною середньою освітою, перебуває в фактичних шлюбних відносинах. зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
22 вересня 2014 року, приблизно в період часу з 18:00 до 19:00 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , в ході виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_6 , умисно, з метою спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень наніс останньому удар ножем в область лівої половини грудної клітини, чим спричинив ОСОБА_6 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в 3-му міжреберному просторі по середньо-ключичній лінії з пошкодженням верхньої частини лівої легені, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 476 від 05.11.2014 р. відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні зазначеного злочину визнав частково та пояснив, що він проживає однією сім'єю із сестрою потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 . 22 вересня 2014 року, приблизно о 17:00 годині, коли він був на роботі, йому подзвонила його співмешканка ОСОБА_7 і розповіла що її побив брат - ОСОБА_6 . Коли він прийшов додому, то ОСОБА_7 плакала, розповіла, що ОСОБА_6 сильно побив її, і в неї дуже болить голова, сказавши, що ОСОБА_6 у сусіда. Коли він прийшов додому, то взяв ніж, щоб порізати хліб та ковбасу, а коли виходив, щоб знайти ОСОБА_6 , то машинально взяв цей ніж із собою. Ближче до 19:00 години він прийшов до сусіда на ім'я ОСОБА_8 , і той покликав ОСОБА_6 , з яким вони почали з'ясовувати, що відбулося, і почали битися. ОСОБА_6 був сильно п'яним, ледве тримався на ногах, а він був нетверезим. На його запитання навіщо ОСОБА_6 побив сестру, останній відповів, що це його справи і схопив його за куртку, на що він вдарив того рукою два рази по обличчю, після чого ОСОБА_6 почав падати та потягнув його за собою, а він, падаючи зверху на ОСОБА_6 , опустив руки і ніж потрапив в грудну клітину потерпілого. Після цього вибіг сусід та розняв їх, а потім вони розійшлися, і він викинув ніж, який знаходився у нього в руках під час всієї бійки. Коли йому подзвонили співробітники міліції, він прийшов і все розповів, як відбувалося. Він не завдавав рукою удар ножем, коли вони падали, ніж, який він тримав в руці, випадково потрапив у грудну клітину потерпілого. Він тримав ніж в руці машинально, і тілесні ушкодження потерпілому він завдав випадково. Він розумів, що може завдати тілесні ушкодження, якщо триматиме ніж в напрямку ОСОБА_6 , але прибрати ніж йому не спало на думку. Він розкаюється у вчиненому, на теперішній час він помирився з потерпілим ОСОБА_6 , а з ОСОБА_7 має намір і надалі проживати однією сім'єю.
Цивільний позов прокурора про стягнення з нього на користь держави в особі Ізмаїльської міської ради 1 553,96 грн. в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та не оспорював його розмір.
Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина в умисному тяжкому тілесному ушкодженні також підтверджується сукупністю наступних доказів, що були досліджені в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в одному будинку зі своєю сестрою та її співмешканцем ОСОБА_5 . В той день він посварився зі своєю сестрою, після чого пішов до свого сусіда на ім'я ОСОБА_8 , з яким вони разом вживали алкогольні напої. Він був дуже п'яним. Потім, мабуть, його сестра поскаржилася ОСОБА_5 з приводу їхньої сварки, і ОСОБА_5 , бажаючи захистити її, прийшов до ОСОБА_8 , та покликав його. Коли він з ОСОБА_8 вийшли на вулицю, ОСОБА_5 почав дорікати йому за те, що він посварився із сестрою, і вони почали битися, під час чого ОСОБА_5 проткнув його ножем. Він не пам'ятає подробиць того, що відбулося, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 був нетверезим, агресивно налаштований, обома руками штовхнув його своїми долонями в його плечі. В цей момент в руках у ОСОБА_5 ножа він не бачив. Вони почали битися, боротися, він пішов на ОСОБА_5 і вони завалилися на сусідський паркан та почали падати, а коли їх розняв ОСОБА_8 , біля будинку якого все відбулося, він піднявся і побачив, як у нього текла кров в районі серця. Але як відбувся удар він не пам'ятає, сам момент удару він не бачив, оскільки не дивився ОСОБА_5 на руки, а дивився в очі, він не відчув удар і не зрозумів, як це відбулося. Він падав на ОСОБА_5 зверху, після чого ОСОБА_5 скинув його з себе, після чого ОСОБА_8 відтягнув ОСОБА_5 звідти, а він пішов додому, де його мати викликала швидку допомогу. Коли приїхали швидка допомога та співробітники міліції, його забрали в лікарню. Зі слів ОСОБА_5 , він зрозумів, що йому було завдане ушкодження ножем, ОСОБА_5 показував, де лежав ніж в крові. Це був кухонний ніж з їхнього будинку. В момент конфлікту він не бачив цей ніж у ОСОБА_5 . Болю він не відчував, він був як у шоковому стані. Під час бійки був присутнім сусід ОСОБА_8 , який стояв позаду нього та був присутнім при їхній розмові, його мати сиділа навпроти через дорогу на лавочці, також в той момент приходив ще один сусід також на ім'я ОСОБА_8 . У нього із собою був розкладний ніж з лезом довжиною приблизно 5 см., але він його не застосовував під час бійки, вказаний ніж знаходився у нього в джинсах.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що між ОСОБА_6 та сестрою останнього ОСОБА_7 відбулася сварка, після чого він відвів ОСОБА_6 до себе додому. Після цього ОСОБА_5 прийшов до нього додому і попросив покликати ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_5 почав заступатися за свою сестру, і між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почалася бійка. Бійка відбувалася біля хвіртки його будинку, він стояв на вулиці на відстані приблизно 1,5 м. від них і дуже добре бачив їх, він навіть намагався розняти їх. ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 один удар кулаком, від чого останній впав, після чого піднявся. Потім ОСОБА_5 вдарив ножем, який знаходився в його правій руці лезом донизу з боку мізинця, ОСОБА_6 в напрямку зверху вниз в область серця, від чого ОСОБА_6 знову впав. Також свідок ОСОБА_9 пояснив, що удар ножем відбувся дуже швидко, до цього він ножа в руках у ОСОБА_5 не бачив. Падав тільки ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 не падав та не нагинався до ОСОБА_6 , на землі ті не билися і не боролися. Він являється інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з психічними розладами, в той день він був нетверезим, але момент удару він бачив та наполягає на тому, що це був саме удар ножем зверху вниз.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству з обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 . Приблизно у вересні, приблизно з 17:00 до 18:00 години, він почув крики і вийшов на вулицю, де побачив, як ОСОБА_5 завдає кулаком удар ОСОБА_6 в голову. Тоді він підійшов і схопив ОСОБА_6 за руку, оскільки той був дуже п'яний і ледве стояв на ногах, також він заважав ОСОБА_5 наносити удари, який в цей момент кричав, що б'є ОСОБА_6 за те, що останній побив сестру ОСОБА_7 . Він бачив розріз на груді біля серця у ОСОБА_6 , проте він подумав, що це було спричинено нігтем чи склом, оскільки кров не текла. Проте сорочка ОСОБА_6 спереду була дуже забруднена кров'ю та брудом. Обличчя і руки ОСОБА_6 також були забруднені кров'ю, а одяг ОСОБА_5 не був брудним як у ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 начебто заспокоїлися і розійшлися, проте згодом ОСОБА_6 повернувся без сорочки, у нього був складний ніж в кишені, який він забрав у нього. Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_6 забрали в реанімацію, а ОСОБА_5 затримали. В момент бійки ножа ані у ОСОБА_5 , ані у ОСОБА_6 він не бачив, і як ОСОБА_6 було завдане ножове поранення йому невідомо. Він прийшов туди через приблизно 2- 3 хвилини після того, як почув крики. Весь конфлікт відбувався приблизно 10 хвилин. При ньому ударів ніхто не наносив, оскільки він заважав їм це робити. Коли він був присутнім, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не падали на землю і не боролися. Напередодні йшов дощ і на вулиці було брудно.
В ході огляду місця події згідно даним протоколу від 22.09.2014 р., а також фото-таблиці, доданій до нього, була оглянута ділянка навпроти будинку АДРЕСА_3 . Дана ділянка ґрунтова. На відстані 65 см. від металевого паркану вказаного будинку виявлена пляма бурого кольору розмірами 2х4 мм., яке вилучене на марлевий тампон.
Під час огляду місця події згідно даним протоколу від 23.09.2014 р., а також фото-таблиці, доданій до нього, було оглянуте домоволодіння АДРЕСА_3 . Біля вказаного домоволодіння на ґрунтовій та асфатовій поверхні наявні плями бурого кольору, з яких вилучені два змиви. У дворі справа розташована господарська будівля, на даху якої виявлений і вилучений складний ніж з рукояткою синього кольору. В кімнаті будинку з лівого боку під одягом виявлений та вилучений ніж із зеленою рукояткою.
В ході огляду предметів згідно даним протоколу від 07.10.2014 р., були оглянуті речі потерпілого ОСОБА_6 , а також вилучені в ході огляду ножі та фрагмент деревини.
Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 476 від 05.11.2014 р. у ОСОБА_6 виявлене проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в 3-му міжреберному просторі по середньо-ключичній лінії з пошкодженням верхньої долі лівої легені, що виникло від дії колюче-ріжучого предмету, можливо клинку ножа, незадовго до надходження постраждалого в стаціонар, і могло утворитися 22.09.2014 р. Поранення грудної клітини, що проникає в плевральну порожнину з ушкодженням легені відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Постраждалому було завдано тільки одне поранення груді, тобто один удар ножем.
Відповідно до довідки, виданої КУ «ІМЦЛ» 23.09.2014 р., ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 22.09.2014 р. з діагнозом: «Проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням верхньої долі лівої легені».
Згідно даним висновків судово-медичної імунологічної експертизи № 830 від 07.11.2014 р., на двох марлевих тампонах зі змивами (об'єкти №№ 1- 2 маркування відокремлення), ножу із зеленою ручкою (об'єкти № 3- 6), вилучених з місця події, майці (об'єкти № 7- 8), сорочці (об'єкти № 9- 14), що належать потерпілому ОСОБА_6 , виявлена кров людини, походження якої не виключене, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 .
Відповідно до даних висновків судово-медичної цитологічної експертизи № 467 від 22.10.2014 р., на клинку наданого на дослідження ножа ядровмістні клітини не виявлені; виявлена кров, висловитися про статеву належність якої не надалось можливим, у зв'язку з відсутністю в препаратах клітин крові, необхідних для проведення даного виду дослідження. Встановити видову належність виявленої крові не надалось можливим.
Згідно даним висновків судово-медичної цитологічної експертизи № 466 від 16.10.2014 р., в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин обох рук підозрюваного ОСОБА_5 епітеліальні клітини, що підлягають дослідженню, а в піднігтьовому вмісті лівої руки і кров, не виявлені. В піднігтьовому вмісті правої руки виявлена кров (висловитися про статеву належність якої не надалось можливим, у зв'язку з відсутністю в препаратах клітин крові, необхідних для проведення даного виду дослідження) і виявлений білок людини. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Антиген А не властивий підозрюваному ОСОБА_5 , міг походити за рахунок крові від особи (осіб), в крові якого (яких) він міститься, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 .
Відповідно до даних висновків судово-медичної імунологічної експертизи № 832 від 21.10.2014 р., на двох марлевих тампонах зі змивами з рук підозрюваного ОСОБА_5 виявлена кров людини з домішками поту. При визначенні групової належності крові і поту виявлені антигени А і Н, властиві групі крові А з ізогемагглютинином анти-В і супутнім антигеном Н (за умови походження від однієї особи). Враховуючи групові характеристики підекспертних, не виключене походження антигена А за рахунок крові потерпілого ОСОБА_6 , кров якого відноситься до групи А (ІІ), а виявлення антигена Н не виключене за рахунок поту та крові (за умови наявності кровотечних пошкоджень на момент події) особи, носія даної групової властивості, в тому числі від підозрюваного ОСОБА_5 .
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_5 в частині бійки з потерпілим ОСОБА_6 , наявності у нього ножа та завдання ним поранення ОСОБА_6 , показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також вищевикладені матеріали справи повністю співвідносяться між собою та відповідають один одному, та повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_5 в тій частині, що він не хотів завдати потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, а взяв ніж із собою машинально та завдав тілесні ушкодження вказаним ножем випадково.
Так, із досліджених в судовому засіданні доказів випливає, що ОСОБА_5 , будучи обуреним поведінкою ОСОБА_6 стосовно сестри останнього, з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, маючи намір на з'ясування стосунків з потерпілим ОСОБА_6 , перед тим, як піти до останнього умисно взяв із собою ніж. Про це, зокрема, свідчить те, що коли його вдома ще не було, то його співмешканка дзвонила йому та жалілася на те, що між нею з ОСОБА_6 стався конфлікт, а коли він прийшов додому, то побачив, що вона плакала, розповіла йому, що ОСОБА_6 сильно побив її та у неї сильно болить голова, а також повідомила, де останній знаходиться, після чого він відразу пішов до ОСОБА_11 з метою заступитися за свою співмешканку. Про це, зокрема, пояснив сам обвинувачений ОСОБА_5 . Тому у ситуації, яка склалася, суд не допускає, що ОСОБА_5 взяв ніж випадково. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , прийшовши до потерпілого ОСОБА_6 , в процесі бійки з останнім тримав вказаний ніж в руці, та на ґрунті сварки умисно цілеспрямовано завдав удар вказаним ножем зверху вниз останньому у грудну клітину, завдавши тим самим тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння. При цьому ОСОБА_5 на землю не падав та з потерпілим не боровся. Таким чином, вказані обставини справи вказують на те, що ОСОБА_5 завдав удар потерпілому ОСОБА_6 умисно, оскільки вчинивши сукупність перелічених дій, направлених на реалізацію вказаного злочину, він не міг не усвідомлювати про їх наслідки.
Про вказане свідчать усі досліджені судом докази, у тому числі і показання свідків, зокрема, ОСОБА_9 , які суд не знаходить підстав для не прийняття до уваги. Так, свідок ОСОБА_9 , будучи інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з психічною хворобою, не визнаний недієздатним (обмежено недієздатним). Крім того, під час з'ясування обставин та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження не поставили під сумнів покази свідка ОСОБА_9 . Більш того, у ОСОБА_9 не було підстав обмовляти ОСОБА_5 , оскільки, як пояснив свідок, він перебуває в однакових хороших сусідських відносинах як з потерпілим, так і з обвинуваченим. Показання свідка ОСОБА_9 також повністю співвідносяться з іншими дослідженими у суді доказами, у тому числі з показаннями іншого свідка ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_6 , а також з письмовими доказами. Що стосуються показів потерпілого ОСОБА_6 , то останній в силу свого збудженого стану не помітив не тільки ножа в руці обвинуваченого, а й того, як йому було завдано удар. Він навіть не відчув ані того, як йому було завдано удар ножем, ані біль після цього. Тому суд не приймає версію сторони захисту, що показами потерпілого спростовуються покази свідка ОСОБА_9 , навіть навпаки, на думку суду, покази потерпілого ОСОБА_6 доповнюють покази свідка ОСОБА_9 та у сукупності з іншими доказами відтворюють ланцюг подій, що мав місце в той день.
Давання обвинуваченим ОСОБА_5 неправдивих показань суд пов'язує з обраною ним позицією захисту з метою ввести суд в оману та пом'якшити свою відповідальність за вчинене.
Вказані висновки суду про обрану обвинуваченим ОСОБА_5 позицію захисту також підтверджуються показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_5 , який пояснюючи в судовому засіданні, що тілесні ушкодження завдав не навмисно, а випадково, разом з цим пояснив, що розумів, що може завдати тілесні ушкодження, якщо триматиме ніж в напрямку ОСОБА_6 , але прибрати ніж йому не спало на думку.
Таким чином, аналіз усіх даних, покладених в основу обвинувального акту в сукупності з дослідженими в суді доказами, дозволяє суду прийти до висновку про те, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти здоров'я потерпілого, внаслідок якого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 за місцем проживання сусідами характеризується позитивно. Суд не приймає до уваги довідку про особу дільничного інспектора міліції, оскільки її зміст явно не відповідає дійсності.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд не вбачає, оскільки ОСОБА_5 , щиро розкаявшись, зазначив, що він випадково завдав удар потерпілому, що свідчить про те, що він фактично не розкаявся у вчиненому.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вказаних обставин, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, позицію потерпілого ОСОБА_6 , який просив ОСОБА_5 суворо не карати, характер та обставини вчинення злочину, його наслідки, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність однієї обставини, що обтяжує його, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винному ОСОБА_5 необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк в нижніх межах санкції. При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.
При вирішенні цивільного позову, пред'явленого прокурором в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Ізмаїльської міської ради для перерахування Ізмаїльській міській центральній лікарні 1 553,96 грн. в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд керується положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, відповідно до яких особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Таким чином, із вказаної норми права випливає, що витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину у зазначеному розміру повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_5 , який вчинив злочин, в результаті якого закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на лікування потерпілого, його вина повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, у зв'язку з чим КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня», що є у власності територіальної громади м. Ізмаїл були витрачені кошти на лікування потерпілого розмірі 1 553,96 грн., що підтверджується довідкою КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» від 13.11.2014 р. №07/01-06-1810.
Тому, враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також встановлені судом обставини, зазначений цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Обвинувачений ОСОБА_5 позовну заяву визнав.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2014 р. арешт на перелічені в ній речі, та шматок деревини, марлевий тампон, вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Ізмаїл, вул. Кірова, буд. 99, 2 змиви з рідиною бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України слід знищити, як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані; а 2 ножі, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , куртку, джинси, сорочку та майку, з плямами бурого кольору, схожими на кров, добровільно видані ОСОБА_12 , повернути законному володільцю, а саме потерпілому ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що ОСОБА_5 був затриманий 23.09.2014 р. та досі перебуває під вартою. З метою запобігання спробам переховатися від суду, вчинити інший злочин, а також забезпечення виконання вироку суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим строк його покарання слід обчислювати з 23.09.2014 р, зарахувавши таким чином в строк його покарання строк тримання його під вартою до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 вересня 2014 року, зарахувавши йому таким чином в силу ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання строк попереднього ув'язнення.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 62, р/р 30411544700014 КБК 24060300, код ОКПО банка 37977316, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Ізмаїльському районі) для перерахування комунальному закладу «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Суворова, 68, банк УДКСУ в Ізмаїльському районі, р/р 35418002086536, ОКПО 38407277, МФО 828011) 1 553,96 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 96 коп.) в якості відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.
З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2014 р. арешт та шматок деревини, марлевий тампон, вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Ізмаїл, вул. Кірова, буд. 99, 2 змиви з рідиною бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Ізмаїл вул. Кірова, буд. 97, - знищити, а 2 ножі, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , куртку, джинси, сорочку та майку, з плямами бурого кольору, схожими на кров, добровільно видані ОСОБА_12 , - повернути ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 , що тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1