25 грудня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: відділ міграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Департаменту міграційної служби України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-
ОСОБА_2 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: відділ міграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Департаменту міграційної служби України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Вимоги за позовом обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є колишньою дружиною його сина. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідачі зареєстровані та не проживають у вказаному будинку позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1. В іншій частині позовних відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2, не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані ним судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даного судового рішення. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: відділ міграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Департаменту міграційної служби України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л.