іменем україни
18 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Парінової І.К.,
Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», про визнання недійсним договору оренди та визнання права на користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2014 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору від 25 січня 2002 року № 953 оренди нежитлового приміщення - кімнати третього поверху площею 18,5 кв. м у складі квартири АДРЕСА_1, визнання права постійного користування цією кімнатою та зобов'язання Харківської міської ради укласти з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір найму житла, відкрити особовий рахунок для сплати комунальних послуг та видати ордер на зазначене приміщення.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди № 953 від 25 січня 2002 року житлового приміщення - кімнати третього поверху площею 18,5 кв. м у складі квартири АДРЕСА_1.
Визнано право постійного користування ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кімнатою третього поверху загальною площею 18,5 кв. м у складі квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язано Харківську міську раду укласти з позивачами договір найму житла, відкрити особовий рахунок для сплати комунальних послуг та видати ордер на житлове приміщення - кімнати третього поверху загальною площею 18,5 кв. м у складі квартири АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погодившись з зазначеним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просили скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).
Положеннями частини 1 статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що суд першої інстанції не з'ясував та не визначив коло осіб, які мають брати участь у справі. Скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив із того, що він не має процесуальних повноважень щодо заміни неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідачів.
При цьому позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з позовом після визначення належного відповідача, а також інших осіб, права та обов'язки яких зачіпатимуться у зв'язку з вирішенням спору.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись частиною 3 статті 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді:І.К. Парінова
С.П. Штелик