25 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міловського житлово-комунального підприємства про виплату компенсації втрати заробітної плати у зв'язку з затриманням розрахунку та суми інфляції, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 13 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що рішенням суду від 1 жовтня 2010 року на його користь стягнуто середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку з 5 жовтня 2009 року по 22 березня 2010 року до моменту звернення до суду, а не на день ухвалення рішення. Також не вирішено вимог про стягнення соціальної допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів лікування у липні 2009 року. Рішення суду не виконане.
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 13 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Біловодського районного суду Луганської області від 13 серпня 2014 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року, оскільки вони законні та обґрунтовані, так як відповідачем пропущено встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України строк з дня, коли він дізнався про порушення свого права на отримання соціальної допомоги по загальнообов'язковому державному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності перших п'яти днів, та з урахуванням факту стягнення 6 929 грн середньомісячної заробітної плати за рішенням суду від 1 жовтня 2010 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем пропущено строк без поважних причин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 13 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Г. Іваненко Н.А. Горелкіна І.М. Завгородня