25 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мостової Г.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів, за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_4 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року,-
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів, посилаючись на те, що в 1968 році вона особисто виплатила пай в кооперативі «Гвардієць» за трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а її дочка ОСОБА_5 в 2005 році неправомірним шляхом набула право власності на зазначену квартиру. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 жовтня 2007 року за позивачем було визнано право власності на вказану квартиру, однак ОСОБА_5 замінила замки і до квартири її не пускала. Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виселено з квартири АДРЕСА_1, а позивача вселено. 08 червня 2010 року державним виконавцем було складено акт про допуск позивача до вказаної квартири.
06 квітня 2012 року було складено акт за участю сусідів та судових експертів про те, що квартиру приведено відповідачем в непридатний для проживання стан. На відновлення квартири вона витратила грошові кошти, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом та після неодноразових уточнень позовних вимог просила стягнути з відповідача 28 135,00 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з даними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, з урахуванням обставин справи та наявних доказів прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Т.Л. Ізмайлова
М.І. Наумчук
Г.І. Мостова