Справа: № 759/13747/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Журибеда О.М. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
25 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Ухвалу суду першої інстанції в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог за період з 01 січня 2005 року по 07 лютого 2014 року слід залишити без змін, а в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог з 09 лютого 2014 року до моменту прийняття судового рішення у цій справі - скасувати та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 08 серпня 2014 року, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому надіслано позовну заяву з матеріалами.
Відповідно до частини другої ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"», під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовами про нарахування та виплату пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судам необхідно керуватися нормами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки, позовні вимоги стосуються системних періодичних виплат, право на які у Позивача виникло із встановленням відповідного статусу, перебіг строку, коли він мав дізнатися про порушення своїх прав, розпочався з моменту отримання таких виплат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, у зв'язку з чим, судом першої інстанції правомірно залишено адміністративний позов без розгляду щодо позовних вимог за період з 01 січня 2005 року по 08 лютого 2014 року.
Проте, адміністративний позов щодо позовних вимог за період з 09 лютого 2014 року до моменту прийняття судового рішення у даній справі підлягає розгляду судом першої інстанції у зв'язку з тим, що Позивачем в цій частині його подано в межах передбаченого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог за період з 01 січня 2005 року по 08 лютого 2014 року, а в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог за період з 09 лютого 2014 року до моменту прийняття рішення у даній справі оскаржувану Ухвалу суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення зазначеного питання, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана Ухвала суду першої інстанції в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог за період з 01 січня 2005 року по 08 лютого 2014 року залишається без змін, а в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог з 09 лютого 2014 року до моменту винесення рішення у даній справі - скасуванню та направленню справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року в частині залишення адміністративного позову без розгляду щодо позовних вимог за період з 09 лютого 2014 року до моменту прийняття рішення у даній справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала в частині скасування судового рішення суду першої інстанції і направлення в цій частині справи для продовження розгляду до суду першої інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає. В іншій частині Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кузьменко В.В.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Кузьменко В. В.
Собків Я.М.