Справа: № 826/5803/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
04 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщук М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернувся до суду з позовом до Державної податкова інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27 січня 2014 року № 0000212201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Глобал-Ресурс» за період з 01 січня 2013 року по 01 жовтня 2013 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт №2168/26-53-22-01-21/30579869 від 31 грудня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (залишок від'ємного значення (рядок 24 декларації з податку на додану вартість), в періоді, що перевірявся, на загальну суму 634 989,00 грн. за вересень місяць 2013 року.
На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 27 січня 2014 року №0000212201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 634 989,00 за звітний період - вересень місяць 2013 року.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
В силу п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Аскоп-Україна» та з ТОВ «Глобал-Ресурс» укладено договори купівлі-продажу сої, а саме: Договір №04/03/13 від 04 березня 2013 року, Договір №15/03/13 від 15 березня 2013 року, Договір № 21/03/13 від 21 березня 2013 року, Договір №22/03/13 від 22 березня 2013 року, Договір №23/03/13 від 23 березня 2013 року, Договір №24/03/13 від 23 березня 2013 року, Договір №29/03/13 від 27 березня 2013 року та Договір №30/03/13 від 28 березня 2013 року.
Згідно п. 3.1 вищевказаних Договорів, приймання-передача сої здійснюється на умовах СРТ Одеський зерновий термінал (Incoterms 2000). Поставка сої здійснюється автомобільним транспортом за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4, Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал», власник товару ТОВ Аскоп-Україна», одержувач товару - експедитор ПП «Блок Баг Системс».
Судом встановлено, що для забезпечення виконання вищезазначених договорів, позивач уклав з ПП «Блок Баг Системс» Договір від 28 січня 2013 року №ББС 575/01/13 про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур. Згідно умов даного договору ПП «Блок Бат Системс», діючи в якості експедитора, взяло на себе зобов'язання по обслуговуванню зернових, зернобобових та олійних культур ТОВ «Аскоп-Україна», які завозяться на Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал» для подальшого відвантаження на морські судна в режимі «Експорт».
Так, на підтвердження виконання договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Глобал-Ресурс», позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень щодо оплати вартості придбаного товарів, товарно-транспортних накладних.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій первинних документів, у березні 2013 року ТОВ «Глобал-Ресурс» поставило позивачу сою в загальній кількості 844,22 тон на загальну суму 5 809 935,12 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 634 989,19 грн. Вартість поставленого товару була оплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
При здійсненні приймання товару, поставленого ТОВ «Глобал-Ресурс», Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал» здійснив його зважування, встановив у власній лабораторії його якісні показники та визначив залікову вагу такого товару, що підтверджується записами на зворотному боці товарно-транспортних накладних по кожній партії окремо.
Судом встановлено, що після проведення лабораторних досліджень всі партії товару, поставлені позивачу ТОВ «Глобал-Ресурс», були прийняті на зберігання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до умов Договору № ББС 575/01/13 від 28 січня 2013 року на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур, укладеного між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс», що підтверджується складськими квитанціями на зерно, копії яких наявні в матеріалах справи.
Крім того, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були відібрані проби сої, проведені лабораторні дослідження та виписані сертифікати якості на кожен об'єм сої відносно кожного транспортного засобу, в яких такі об'єми були доставлені.
При цьому, здійснюючи дослідження та виписуючи на підставі проведених нею досліджень сертифікати якості, Державна інспекція сільського господарства в Одеській області ідентифікувала кожну партію поставленої сої шляхом зазначення у виданих нею сертифікатах якості інформацію про назву підприємства-постачальника, підприємства-покупця (позивача), номери транспортних засобів, в яких була доставлена соя, кількість доставленої сої, що співпадають з даними, зазначеними у видаткових, податкових, товарно-транспортних накладених, тим самим підтвердивши фактичну поставку позивачу сої від його контрагентів.
Також, факт передачі сої на зберігання підтверджується Витягами з реєстру складських документів на зерно, виданими Державним підприємством «Держреєстри України».
Судом встановлено, що товар придбаний у ТОВ «Глобал-Ресурс» в подальшому імпортований позивачем згідно контракту №1/13 від 04 січня 2013 року.
На підтвердження перетину товаром митного кордону України та здійснення його митного оформлення, позивачем долучено до матеріалів справи копії митної декларації, інвойсу, банківської виписки про надходження валютних коштів за поставлений товар.
За результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Глобал-Ресурс» позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 634 989,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договори купівлі-продажу сої, укладені між позивачем та ТОВ «Глобал-Ресурс», відповідають меті їх укладення, а складені сторонами первинні документи відповідають вимогам чинного податкового законодавства.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про те, що позивачем в березні місяці 2013 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі 634 989 грн. є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
З огляду на те, що судом встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для відображення позивачем результатів господарських відносин із ТОВ «Глобал-Ресурс» за спірні періоди податкового кредиту, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 634 989,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Аскоп-Україна» та їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.