22 грудня 2014 року м. Київ К/9991/36946/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Вербицька О.В.
Ланченко Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р.
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012 р.
у справі №2а/2470/2903/11
за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат»
до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий Пан»,
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Агро»,
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Торг»,
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорс-Груп»,
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство «Чернівецький хлібокомбінат» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 р. №0000330233, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Грін-Агро» за січень 2011 року та із ТОВ «Щедрий Пан» за лютий 2011 року, про що складено акт від 20.05.2011 р. №1300/23-3/03293304, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем безпідставно застосовано « 0» ставку оподаткування при визначені податкових зобов'язань, що виникли у результаті взаємовідносин з ТОВ «Агро-Торг» та ТОВ «Хорс-Груп», які виступили в ролі комісіонерів при реалізації товару (горіх волоський без шкарлупи) за межі митної території України нерезиденту Lordnet Import Corp. Panama, та безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 825 600,00 грн. з вартості придбаного товару.
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 р. №0000330233, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 825 600,00 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фактичною підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту спірних періодів суми податку на додану вартість сплаченої у ціні придбаного горіху волоського у ТОВ «Грін Агро» та ТОВ «Щедрий Пан», оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне виконання договірних відносин з вказаними контрагентами.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з придбання товару у ТОВ «Грін Агро» та ТОВ «Щедрий Пан».
Як свідчать матеріали справи, 10.01.2011 р. між позивачем та ТОВ «Грін Агро» укладено договір купівлі-продажу №1105, відповідно до умов якого останній зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити на умовах договору горіх волоський без шкарлупи (далі-товар).
Про отримання позивачем товару свідчить видаткова накладна від 10.01.2011 р. №РН-0000004, податкова накладна від 10.01.2011р. №5, акт прийому-передачі товару до договору від 10.01.2011 р. №1105.
За вказаним договором позивач отримав товар в кількості 20,00 тонн на загальну суму 1 238 400,00грн., у т.ч. ПДВ - 206 400,00 грн.
Позивачем, сплачену у ціні вартості отриманого товару від ТОВ «Грін Агро» суму податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту січня 2011 року у розмірі 206 400,00 грн.
Крім того, 10.01.2011 р. між позивачем та ТОВ «Агро-Торг» укладено договір комісії №1288, відповідно до якого останній зобов'язався за дорученням позивача здійснити правочин по продажу товару на експорт нерезиденту України.
Згідно додатку до договору комісії від 10.01.2011 р. №1288 сторони доповнили даний договір пунктом 6.3, відповідно до якого передача товару може здійснюватись без присутності представника позивача шляхом підпису представником ТОВ «Агро-Торг» акту прийому-передачі товару і направлення його з довіреністю уповноваженого представника ТОВ «Агро-Торг» для підпису позивачу.
Передача позивачем товару ТОВ «Агро-Торг» підтверджується актом прийому-передачі на комісію від 10.01.2011 р.
ТОВ «Агро Торг» на товар за договором комісії №1288 отримано фітосанітарний сертифікат від 27.01.2011 р. №75/15-027/ЕС-395196 та 27.01.2011 р. заповнено екологічну декларацію, що засвідчена Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області ПЕК «Вознесенськ».
27.01.2011 р. ТОВ «Агро-Торг» на виконання договору комісії від 10.01.2011 р. №1288 товар задекларовано та 31.01.2011 р. експортовано за межі України, що підтверджується митною декларацією (форми МД-2) №504040000/100124 та доповненням №1 (форми МД-6).
Крім того, 28.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «Щедрий Пан» укладено договори купівлі-продажу №1123 та №1127, відповідно до яких останній зобов'язався передати у власність, а позивач прийняти і оплатити на умовах даного договору горіх волоський без шкарлупи. У той же день між сторонами укладено додатки до договорів купівлі-продажу №1123 та №1127, якими доповнено договори п. 4.2, де вказано, що передача товару може здійснюватись без присутності позивача шляхом підписання представником ТОВ «Щедрий Пан» товарної накладної на товар і направлення її для підпису позивачу.
Передача товару підтверджується видатковими накладними від 28.02.2011 р. №РН-0000005, №РН-0000008, податковими накладними від 28.02.2011 р. №1, №4 та актами прийому-передачі від 28.02.2011 р.
За вказаними договорами позивач отримав товар в кількості 60,00 тонн та сплачений в ціні його вартості податок на додану вартість включив до складу податкового кредиту лютого 2011 року у розмірі 619 200,00 грн.
28.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «Хорс Груп» укладено договори комісії №1308, №1311, за умовами яких останній зобов'язався за дорученням позивача здійснити правочин по продажу на експорт нерезиденту України товару. Згідно додатків до договорів комісії від 28.02.2011 р. №1308 та №1311 сторони доповнили дані договори п. 6.3, відповідно до якого передача товару може здійснюватись без присутності представника позивача шляхом підпису представником ТОВ «Хорс Груп» акту прийому-передачі товару і направлення його з довіреністю уповноваженого представника ТОВ «Хорс Груп» для підпису позивача.
Передача товару ТОВ «Хорс Груп» підтверджується актами прийому-передачі товару на комісію від 28.02.2011 р.
ТОВ «Хорс Груп» на отриманий товар за договорами комісії №1308, №1311 отримано фітосанітарні сертифікти №75/16-178/АА-027759 від 15.04.2011 р., №75/16-178/АВ-001350 від 16.03.2011 р., № 75/16-178/АВ-002224 від 17.03.2011 р.
17.03.2011 р. та 15.04.2011 р. ТОВ «Хорс Груп» на виконання договорів комісії №1308, №1311 товар задекларовано та експортовано за межі України, що підтверджується товарними митними деклараціями (форми МД-2) №500040015/2011/000876, №500040015/2011/00871, №500040015/2011/001285 та доповненнями до них №1 (форми МД-6).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між продавцями за договорами купівлі-продажу товару було укладено договори оренди неспеціалізованих нежилих приміщень для зберігання горіху волоського.
У відповідності до приписів п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що позивачем податковий кредит сформований у відповідності з зазначеними положеннями Податкового кодексу України, підтверджено відповідними податковими накладними від 10.01.2011р. №5, від 28.02.2011 р. №1, №4, що виписані контрагентами зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 цього ж Закону визначено первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Зважаючи на встановлення судами попередніх інстанцій факту документального підтвердження формування позивачем податкового кредиту за результатом здійснення господарської діяльності з ТОВ «ТОВ «Грін Агро» та ТОВ «Щедрий Пан», а також використання придбаного товару підприємством у власній господарській діяльності, податковим органом безпідставно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
При цьому, безпідставним є твердження податкового органу про неправомірне застосування позивачем нульової ставки при оподаткуванні операцій з експорту товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем належним чином заповнено декларації на весь товар, при цьому п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України не передбачено надання будь-яких додаткових документів.
З цього слідує, що посилання відповідача на неточності у заповненні позивачем екологічної декларації, як на підставу неправомірності застосування позивачем нульової ставки, є помилковим.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 07.06.2011 р. №0000330233.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012 р. у справі №2а/2470/2903/11 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Вербицька О.В.
Ланченко Л.В.