18 грудня 2014 року м. Київ К/800/46345/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Леонтович К.Г.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанови, протоколу та припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, в якому просило, з урахуванням зміни позовних вимог, поновити позивачу строк звернення до суд позовом до відповідача, пропущений по поважним причинам; визнати протиправними та скасувати постанову № 4670П відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2012 року; протокол про правопорушення у сфері містобудування від 14.09.2012 року; припис від 14.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати дії відповідача щодо складання акту позапланової перевірки від 14.09.2012 року протиправними.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 року, позов задоволено частково. Скасовано постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 4670П від 08.10.2012 року. Скасовано припис відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2012 року. Визнано дії відповідача щодо складання акту позапланової перевірки від 14.09.2012 року № 4670П протиправними. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником приміщень загальною площею 169,9 кв. м. за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР,56.
Відповідачем була проведена перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про що був складений акт від 14.09.2012 року.
14.09.2012 року позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
14.09.2012 року було складено припис щодо позивача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 08.10.2012 року.
08.10.2012 року була прийнята постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача у розмірі 413660,00 грн.
Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме експлуатація частини реконструйованої будівлі не прийнятої в експлуатацію, за що встановлена відповідальність пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Частина восьма статті 39 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, будь-які факти експлуатації об'єкту не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачений постановою КМ України від 23.05.2011 року № 553.
Пунктом 9 згаданої вище постанови КМ України зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 13 даної постанови передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач не був попереджений про час та місце проведення перевірки працівниками відповідача.
Крім цього, повноважний представник позивача був відсутній під час її проведення, та складення акта, протоколу, припису та під час ухвалення постанови про накладення штрафу.
Посилання відповідача на наявні в матеріалах справи документи поштового відправлення та вручення, є необґрунтованими, оскільки вони не містять посилань на опис вкладених документів, тощо.
Згідно з частини 3 статті 79 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Як встановлено, відповідачем не були дотримані вимоги щодо проведення перевірки та фіксування її результатів у присутності суб'єкта містобудування.
За наведених вище підстав, враховуючи встановлені судами факти порушень під час перевірки, колегія суддів, вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що надані відповідачем фотознімки не можна визнати належним доказом у справі, оскільки є сумніви у їх достовірності.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про задоволення позову в частині скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №4670П від 08.10.2012 року, скасування припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2012 року, визнання дії відповідача протиправними.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: