29 грудня 2014 року м. Київ В/800/5821/14
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
судді-доповідача Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Маринчак Н.Є.
Пилипчук Н.Г.
Шипуліної Т.М.
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014
у справі №2а/2570/2160/12
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ДПІ у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подано заяву №б/н від 18.12.2014 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п.7.1 ст.7, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 у справі за позовом ФОП до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014, щодо якої подана заява про перегляд Верховним Судом України , вбачається, що зміст правовідносин, які у ній розглядалися, відмінний від того, який наведений у іншій справі. Підставою для прийняття цього рішення стали висновки суду касаційної інстанції про підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі наявними первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що давало право суб?єкту господарської діяльності на формування витрат за цими операціями.
У той час як підставою для прийняття рішення, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, стало підтвердження факту проведення безтоварних господарських операцій, які оформлені лише документально.
Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Ланченко
Л.І.Бившева
Н.Є.Маринчак
Н.Г.Пилипчук
Т.М.Шипуліна