"25" грудня 2014 р. м. Київ К/800/18844/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Логвиненка А.О.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надміру сплачених платежів,
ТОВ «Торговий дім «Лакмар» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2013 року № КТ-100000003-0140-2013 про визначення коду товару за УКТЗЕД; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної неправомірним рішенням органу державної влади у сумі 5000,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 05.12.2013 року № КТ-100000003-0140-2013 про визначення коду товару за УКТЗЕД. Постановлено стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар» суму надміру сплаченого мита в розмірі 5000,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів та Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та HUANGSHAN KBR CHEMICAL CO.LTD, Китай (продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 04-03/2013 від 04.03.2013 року, відповідно до якого позивач на умовах контракту зобов'язується прийняти та оплатити, а продавець поставити товар, сорт, якість, кількість та дата виготовлення якого повинна бути узгоджена сторонами та передбачена в специфікаціях та додатках, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно специфікації, яка є додатком № 2 до контракту, продавець продає а покупець купує товар «Етілсилікат KBR-SI-40» у кількості 16 МТ, загальна вартість якого складає 32480, 00 доларів США.
У жовтні 2013 року позивач звернувся до відповідача - Київської регіональної митниці у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України вищезгаданого товару.
Про те при здійсненні митного оформлення товару «Етилсилікат-КВR-SІ-40» за ВМД № 100250000/2013/034946 на ВМО-2 м/п «Західний» виникли сумніви щодо правильності класифікації вказаного товару.
24.10.2013 року інспектором, для визначення компонентів хімічного складу товару, направлено запит до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів.
Листом СЛПЕД від 21.11.2013р. № 19/3-9.4/8449-В Київській міжрегіональній митниці Міндоходів надіслано висновок експерта від 21.11.2013 № 142000904-0086 відповідно до якого у складі проби з маркуванням «Етілсилікат-KBR-SI-40» виявлено: тетраетилсилікат (етилсилікат) (CAS №78-10-4), гексаетиловій ефір кремнієвої кислоти (гексаетоксидисилоксан) (CAS №2157-42-8)), суміш не ідентифікованих сполук, невелика кількість етилового спирту.
Крім того, інспектором Коваленко А.В. сформовано запит № 034946 від 25.11.2013 року до відділу по контролю за класифікацією та кодуванням товарів управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД. За результатами розгляду вказаного запиту рішенням про визначення коду товару від 05.12.2013 року № КТ-100000003-0140-2013, код товару за УКТЗЕД було змінено з 3824100090 (ставка мита - 5%) на 2920908500 (ставка мита - 6,5%).
На сайті фірми виробника на продукт «KBR-SI-40» наведено наступну інформацію:
Product Name: Ethyl silicate, CAS NO: 78-10-4, Molecular Formula: C8H2004Si, Technical Specifications: tag1less flammable liquid, Density (p)g/cm, 0.939 g/mLat 25°C, Reflactive Index, 1.383, Boiling Point, 165,5°C, Content, 38-42%.
Відповідно до інформації, наведеної в мережі Інтернет етилсилікати - це кремнійорганічні рідини, що являють собою суміш етилового ефіру ортокремнієвої кислоти та продуктів його гідролізу різного ступеня конденсації, які під дією води здатні до подальшого гідролізу і гідролітичної поліконденсації, що приводить до утворення поліалкоксисилоксанів, які володіють сполучними властивостями.
Враховуючи те, що висновком експерта від 21.11.2013 року у складі «Етілсилікат-KBR-SI-40» виявлено гексаетиловій ефір кремнієвої кислоти відповідач прийшов до висновку про необхідність класифікації ввезеного позивачем товару за УКТЗЕД 2920, в зв'язку з чим прийняв спірне рішення.
Ні висновком експерта від 21.11.2013 № 142000904-0086, ні рішенням про визначення коду товару від 05.12.2013 року № КТ-100000003-0140-2013 не визначено, якими є визначальні характеристики товару «Етілсилікат-KBR-SI-40» для його класифікації згідно УКТЗЕД.
Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до п.3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII, у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. (б) Суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Законом України «Про митний тариф України» передбачено, що код за УКТЗЕД 3824100090 відповідає товарній позиції 3824: «готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних із нею галузей промисловості включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів.
Також до даної позиції відноситься код:
3824 10 00 - готові сполучні суміші, які використовуються у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів;
3824 10 00 10- що використовуються для промислового складання моторних транспортних засобів.
Згідно з ГОСТом 26371-84 «Етилсилікат-40. Технічні умови», призначенням етилсилікату-40 є «використання у літейному виробництві в якості похідного матеріалу для виготовлення форм».
Отже, поставлений товар «Етілсилікат KBR-SI-40» за контрактом № 04-03/2013 від 04.03.2013 року відповідає товарній позиції 3824, а, отже, відповідачем неправомірно змінено код товару з 3824100090 на 2920908500.
Більше того, «Етілсилікат-KBR-SI-40» згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає характеристикам коду 3824100010 «використовуються для промислового складання моторних транспортних засобів».
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів не спростовують склад продукту, зазначений у супровідній документації до нього, та склад етилсилікату-40, передбаченого ГОСТом (стор 2 ГОСТу). Усі хімічні властивості продукту та його склад повністю відповідають ознакам етилсилікату-40, який за своїм призначенням відповідно до ГОСТу відповідає товарній групі 3824 10 00 за УКТЗЕД.
Разом з цим, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення позивачу державного мита у розмірі 5000,00 грн. (платіжне доручення від 09.12.2013 року) є помилковими.
Питання контролю правильності визначення коду товару та обчислення декларантом митної вартості, відносяться до виключної компетенції митних органів.
Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення коду товару за іншим кодом, а ніж зазначено декларантом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму мита, фактично визначаючи при цьому інший код товару, що ввозиться на митну територію України.
Таким чином, постановляючи у справі, що розглядається, рішення щодо стягнення з державного бюджету на користь Підприємства суми надмірно сплаченого мита, суди фактично визначили код товару, що ввозиться на митну територію України та відповідно митну вартість ввезеного ним товару, чим підмінили митний орган.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті рішення щодо стягнення з Державного бюджету України коштів, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі у цій частині.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року скасувати у частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар» суму надміру сплаченого мита в розмірі 5 000,00 грн., ухвалити нове рішення у цій частині.
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакмар" у частині вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар» суму надміру сплаченого мита в розмірі 5000,00 грн.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року у цій справі залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: