22 грудня 2014 року м. Київ К/9991/18857/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Вербицька О.В.
Ланченко Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 р.
у справі № 2а/0570/22418/2011
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2011 р. у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 р., скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимог задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.05.2011 р. №0015601741.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2007 р. позивач зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та є платником єдиного податку згідно свідоцтва від 05.12.2008 р. НОМЕР_1
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач являється власником вбудованого приміщення з прибудовою площею 155,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03.03.2009 р. серія НЖ №445443, на підставі рішення Горлівської міської ради від 19.12.2008 р. № V/41-48 позивачу передана у власність земельна ділянка площею 0,0600 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення «обслуговування офісу».
Згідно договору оренди приміщення від 01.03.2009 р. №2 та договору оренди нежитлового приміщення від 30.03.2011 р. №5/1 позивач надає вказане нежитлове приміщення та земельну ділянку в оренду ТОВ «Проект Сервіс» та ФОП ОСОБА_5
У той же час, на підставі п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2011 р. №0015601741, яким фізичній особі ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 8 783,46 грн.
Згідно ст.269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Разом з тим, п.п. «г» п. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей, як то - платники єдиного податку не є платниками земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.
З огляду на те, що одним із видів діяльності позивача у свідоцтві про сплату єдиного податку зазначено надання в оренду власного нерухомого майна, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що використання спірної земельної ділянки у господарській діяльності позивача підпадає під режим оподаткування єдиним податком.
Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення від 29.05.2011 р. №0015601741 є протиправним та підлягає скасуванню.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 р. у справі № 2а/0570/22418/2011 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Вербицька О.В.
Ланченко Л.В.