23 грудня 2014 року м. Київ К/800/40828/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради
про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення , -
20.05.2013р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2011-2012 роки.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р., позов залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалами судів, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та поновити строки звернення до суду. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік, яка була нарахована йому 14.03.2011, а виплачена у січні 2012 року та за 2012 рік, що була нарахована 17.07.2012, а виплачена у серпні 2012 року.
Статтею 99 КАС України обумовлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пропуск позивачем передбаченого статтею 99 КАС України строку та обґрунтовано застосували наслідки, передбачені статтею 100 КАС України, оскільки позивачем не надано доказів того, що пропуск строку відбувся з поважних причин.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують та не дають підстав для скасування судових рішень.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз