17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/566/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 по справі №2а-1870/4740/11 за позовом Приватного підприємства «Суми-Капітал» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011, позовні вимоги Приватного підприємства «Суми-Капітал» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в місті Суми щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобов'язання за квитанцією від 30.09.2009 №000015 (меморіальний ордер від 01.10.2009 №9_141) на суму 11980,00грн., за платіжними дорученнями від 24.02.2009 №50 на суму 20900,00грн., від 30.10.2009 №6 на суму 6000,00грн., від 11.11.2009 №17 на суму 3855,46грн., від 11.11.2009 №18 на суму 9855,46грн., від 08.12.2010 №278 на суму 1021,93грн., від 31.01.2011 №2 на суму 1021,93грн. у рахунок погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у зазначених платіжних документах. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.03.2011 №0001601502/0/20802, №0001621502/0/20815 та №0001611502/0/20817. Зобов'язано відповідача внести зміни до облікової картки Приватного підприємства «Суми-Капітал» шляхом відображення погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, зазначеного у квитанції від 30.09.2009 №000015 (меморіальний ордер від 01.10.2009 №9_141), платіжних дорученнях від 24.02.2009 №50, від 30.10.2009 №6, від 11.11.2009 №17, від 11.11.2009 №18, від 08.12.2010 №278, від 31.01.2011 №2.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в місті Суми 19.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.02.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція в місті Суми посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Суми проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Суми-Капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт від 15.03.2011 №1471/152/31014139.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 Податкового Кодексу України, а саме порушення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку від 161 до 215 календарних днів, граничний строк сплати яких - 30.06.2010 (за травень 2010 року), - 30.07.2010 (за червень 2010 року); порушення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності від 1 до 56 календарних днів, граничний строк сплати яких - 30.12.2008 (листопад 2008 року), 30.01.2009 (за грудень 2008 року), 31.08.2009 (за липень 2009 року), 30.09.2009 (за серпень 2009 року), 30.10.2009 (за вересень 2009 року).
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в місті Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 №0001601502/0/20802, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати 221,15грн. штрафу в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку; від 18.03.2011 №0001621502/0/20815, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати 2889,58грн. штрафу в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності; від 18.03.2011 №0001611502/0/20817, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати 2636,07грн. штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватним підприємством «Суми-Капітал» квитанцією від 30.09.2009 №000015 (меморіальний ордер від 01.10.2009 №9_141), а також платіжними дорученнями від 24.02.2009 №50, від 30.10.2009 №6, від 11.11.2009 №17, від 11.11.2009 №18, від 08.12.2010 №278, від 31.01.2011 №2 було здійснено платежі, грошові суми по яких розподілялися податковим органом на погашення попереднього податкового боргу позивача за минулі податкові періоди.
За змістом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно підпункту 7.7 статті 7 вказаного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватним підприємством «Суми-Капітал» квитанцією від 30.09.2009 № 000015 (меморіальний ордер від 01.10.2009 №9_141) здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 11980,00грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за червень-липень 2009 року; платіжним дорученням від 30.10.2009 №6 здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 6000,00грн. із призначенням платежу - орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року; платіжним дорученням від 11.11.2009 №17 здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 3855,46грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за серпень 2009 року; платіжним дорученням від 11.11.2009 №18 здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 9855,46грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за вересень 2009 року; платіжним дорученням від 08.12.2010 №278 здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 1021,93грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за листопад 2010 року; платіжним дорученням від 31.01.2011 №2 здійснено платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання у сумі 1021,93грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за грудень 2010 року.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем своєчасно сплачено податкові зобов'язання із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимого є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 по справі №2а-1870/4740/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв