Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Філатова В.М., Нікітіна Ю.І.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 06 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ВАТ ім. Покришева на судові рішення щодо ОСОБА_1
За постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 вересня 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, не судима,
звільнена від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України на підставі п. “б» ст. 1, 6 Закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію», провадження по кримінальній справі щодо неї закрито на підставі п. 4 ч.1 ст. 6 КПК України.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15 листопада 2005 року зазначена постанова залишена без змін.
Органи досудового слідства звинувачували ОСОБА_1 у тому, що 02 січня 2004 року, приблизно о 14 годині, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, під час руху по вул. Миколаївське шосе у м. Херсоні, з приблизною швидкістю 50 км/год., при під'їзді до перехрестя з пров. Козацьким вона своєчасно не розпочала гальмування і не вжила заходів для зменшення швидкості, в результаті чого вчинила зіткнення з автомобілем “Рено» під керуванням водія ОСОБА_2
У касаційних скаргах:
потерпілий ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає незаконним прийняття судом першої інстанції рішення про застосування до ОСОБА_1 амністії у ході судового слідства. При цьому нерозглянутим залишилось питання цивільного позову;
цивільний позивач ТОВ ім. Покришева, як видно із змісту його касаційної скарги, просить скасувати судові рішення з аналогічних мотивів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг потерпілого та цивільного позивача.
Згідно ст. 1 Закону України від 1 жовтня 1996 року “Про застосування амністії в Україні», амністія застосовується до особи судом у випадку, зокрема, коли у провадженні суду є не розглянута справа стосовно цієї особи. При цьому, у Законі відсутні застереження, які містяться у ч.2 ст. 6 КПК України і на які є посилання у касаційних скаргах щодо можливості вирішення цього питання лише на певній стадії судового розгляду.
Приймаючи до уваги те, що зазначений Закон є спеціальним, прийнятий він після прийняття КПК України, колегія суддів вважає, що прийняття судом по даній справі у ході судового слідства рішення про застосування до ОСОБА_1 амністії не є незаконним.
Що стосується цивільного позову, то згідно ст. 5 указаного Закону амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Про це також зазначив у своїй постанові суд першої інстанції, роз'яснивши заінтересованим особам їх право на звернення до суду з відповідними позовами.
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на законність прийнятих по даній справі судових рішень, при перевірці матеріалів справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ВАТ ім. Покришева залишити без задоволення.
Філатов В.М. Нікітін Ю.І. Федченко О.С.